У Верховній Раді ламаються списи через законопроект, що дозволяє розпочати процедуру заборони Українській православній церкві (УПЦ).
Як повідомляла "Країна", проект, ухвалений у першому читанні ще в жовтні 2023 року, у середині липня 2024-го був перероблений головним за документом комітетом Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики та запропонований для парламентського порядку денного.
Після цього прихильники законопроекту спробували винести його на голосування, але не вийшло. Тоді вони заблокували трибуну Ради, після чого пленарне засідання було зупинено до кінця серпня.
Що відбувається навколо скандального законопроекту і яку позицію щодо нього зараз займає влада, розповідає "Країна".
Під дудку Порошенка
Законопроект №8371 "Про внесення до деяких законів України про діяльність релігійних організацій" ініціював Кабінет міністрів за рішенням Ради нацбезпеки та оборони, введеним у дію указом президента Володимира Зеленського.
Якщо коротко, пропонується, що Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДСУЕС) перевірятиме церковні громади щодо зв'язку "з релігійними організаціями, керівний орган (управління) яких перебуває за межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України" - то є у Росії. Якщо ДСУЕС виявляє ознаки такої "афільованості" (за словами одного з лобістів законопроекту, голови "гуманітарного" комітету Ради Микити Потураєва), юрособі (громаді) дається місяць на те, щоб усе усунути. Інакше служба звертається до суду щодо закриття юрособи.
При цьому прихильники законопроекту не приховують, що об'єктом його дії має стати УПЦ, яку вони вважають "підлеглою" Російській православній церкві (РПЦ). Хоча УПЦ одразу після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну розірвала всі зв'язки з РПЦ та засудила позицію патріарха Московського та всієї Русі Кирила щодо війни в Україні.
Противники УПЦ звинувачують священнослужителів у колабораціонізмі, але у церкві у відповідь заявляють, що прикладів такої співпраці одиниці, як і, наприклад, у різних державних органах, щодо яких жодних заходів влада не вживала.
З огляду на те, що в УПЦ тисячі юросіб в особі єпархій та парафій, одним махом церкву не закрити. Розбиратися і позиватися доведеться з кожним, а це може бути довго. Тому найрадикальніша частина прихильників заборони не дуже задоволена урядовим законопроектом. Але оскільки шанси інших дійти до голосування ще менші, сили кинуті на те, щоб провести хоча б проект №8371.
Тут важливо зазначити, що той же Потураєв входить до пропрезидентської фракції "Слуги народу". І чимала кількість його колег також підтримують законопроект.
Проте справжнім "прапором" проект став для фракції "Євросолідарності" екс-президента Петра Порошенка.
Після початку повномасштабної війни Порошенко та його партія посилили кампанію проти УПЦ, вимагаючи її заборони та передачі храмів ПЦУ.
Спочатку влада давала зрозуміти, що з урахуванням заяв УПЦ проти Росії і в ім'я єдності суспільства під час війни чіпати церкву вона не має наміру.
Проте вже з осені 2022 року цю позицію було переглянуто. Зеленський налагодив свій зв'язок із ПЦУ та Варфоломієм, і проти Української православної церкви розпочалася ціла кампанія, із санкціями проти ієрархів, обшуками та арештами, захопленням храмів та тими самими заборонними законодавчими ініціативами - у тому числі проект №8371.
Проте реакція на це і в суспільстві, і серед зарубіжних партнерів була неоднозначною.
Тиск на УПЦ почав активно обговорюватися на Заході.
Активну роботу у цьому плані провадив адвокат УПЦ, відомий американський юрист Роберт Амстердам, який є партнером юридичної фірми Amsterdam & Partners LLP. Він заявляв, що проти тих, хто зараз намагається проштовхнути законопроект про заборону УПЦ, можуть бути введені санкції США.
І до цих загроз в українській владі, як визнають низка депутатів від "Слуги народу", дослухалися.
Особливо тому, що в оточенні кандидата у президенти США Дональда Трампа та взагалі в Республіканській партіїє люди, які критикували законопроект про заборону УПЦ. Включно з кандидатом у віце-президента Венса.
Це серйозно загальмувало ухвалення законопроекту, який побачили у Порошенка і вирішили скористатися ситуацією на свою користь, спробувавши цей документ таки провести через голосування у Раді. Таким чином, очевидно, вони намагаються заробити політичні очки на правому полі, де знаходиться їхній основний електорат.
Водночас політично вигідні для Зеленського та його політсили від ухвалення законопроекту досить сумнівні, враховуючи, що його виборці здебільшого зосереджені на південному сході та в центрі, де ставлення до тиску на УПЦ неоднозначне.
Голоси є чи ні
Загострення відбулося минулого тижня.
Сам законопроект до другого читання серйозно доповнили шляхом поправок, які уточнюють процедуру перевірки громад та полегшують т.зв. перехід до іншої церковної юрисдикції, що по суті має сприяти переведенню парафій з УПЦ до ПЦУ.
23 липня Порошенко та фракція "Голос", а також, судячи з заяв з парламентської трибуни, "Батьківщина", вимагали виступити за винесення законопроекту на голосування. Проте, керівництво фракції СН та двох груп депутатів, які раніше входили до фракції ОПЗЖ, виступили проти. За підсумками на погоджувальній раді рішення не пройшло.
У відповідь фракція Порошенка та союзні їй депутати, зокрема від СН, заблокували трибуну. Пленарне засідання закрилося. Як кажуть самі депутати, можливо, до кінця серпня (хоча це й не точно).
За інформацією ЗМІ, наступного дня лідер фракції СН Давид Арахамія написав у фракційному чаті, що проект №8371 знову доопрацьовуватиметься, але шляхом "консенсусу". Одночасно нібито переконуватимуть міжнародну громадськість у необхідності її ухвалення. До 20 серпня законопроект пройде ще раз "гуманітарний" комітет. І орієнтовно 21-22 серпня його можуть виставити на голосування.
Якими можуть бути нові виправлення, вже кажуть. Як написав у своєму Telegram-каналі народний депутат Олексій Гончаренко ("Євросолідарність"), у фракції СН пропонують зробити незалежну від ДСУЕС або взагалі уряду комісію, яка вивчатиме церковні громади на предмет "афільованості", а також збільшить час на перехід між юрисдикціями.
Думки про те, чи ухвалять законопроект наприкінці серпня, розходяться.
У фракції Порошенка висловлюють упевненість, що документ загалом ухвалять.
"Упевнений, що колеги з комітету гуманітарної політики роз'яснять "назадникам" (тобто частини, що відмовляється голосувати, фракції СН - Ред. ), що всі страхи щодо проекту 8371 надумані. І він буде поставлений і проголосований якнайшвидше", - написав на своїй сторінці у Facebook нардеп Ростислав Павленко ("Євросолідарність").
У свою чергу один із противників ухвалення народний депутат Євген Шевченко стверджує, що насправді голосів за законопроект немає.
"Інформація про можливі санкції похитнула бажання багатьох голосувати. Багато хто вагається, яких лобісти брали, що називається, на патріотизм. За їх рахунок і збиралися виїхати. Але, схоже, розрахунок не виправдався. Відклали до кінця серпня, а там можуть і взагалі не поставити". на голосування. Більше того, скажу, що не бачу бажання педалювати питання і у вищого керівництва країни", - коментує Шевченко "Країні".
Політолог Кость Бондаренко припускає, що тиск Порошенка у парламенті не спрацює.
"Робити йому подарунок у вигляді цього закону, який він, звісно, назве своєю перемогою, ніхто не стане", - вважає експерт.
Але й застереження, які лунають на Заході, також відіграли свою роль, каже Бондаренко.
"Банкова вирішила, що краще не ризикувати. Тиснути на УПЦ вони (влада - Ред. ) не перестануть: залишаться і кримінальні справи, і захоплюватимуться храми. Але без різких рухів на кшталт законодавчого оформлення фактичної заборони УПЦ", - коментує політолог "Країні".
Утім, у фракції СН звертають увагу на те, що за графіком Арахамії голосування може відбутися до Дня незалежності 24 серпня.
"Це можна було б обіграти як нове утвердження незалежності від Росії. Все ще зважуються плюси та мінуси прийняття і взагалі самої ідеї, тож подивимося", - каже джерело у депутатському корпусі.
Водночас нардеп Мар'яна Безугла підтверджує, що загроза негативної реакції від США відіграє серйозну роль, що "гальмує".
"У США існують тисячі конфесій від звичайних до найекзотичніших і відверто загрозливих, і ця тема добре заходить, особливо в республіканському середовищі. У нас є сигнали, що на народних депутатів, які проголосували, будуть накладені санкції тощо. Зараз у кожній гривні переважно гроші партнерів, І величезна частка з них - саме кошти США, тому ставати в позу у бурхливі часи їх виборів небезпечно не лише для концепту двопартійної підтримки, а й для будь-якої підтримки взагалі", - заявила Безугла.
За її інформацією, "щоб улагодити питання" цього тижня до США виїде українська делегація.