Прем'єр поплутав. Чому розпалювалися відносини між президентом Зеленським та Радою

Денис Рафальский

У Верховній Раді знову плетуться інтриги проти Офісу президента. Фото: Facebook.com/verkhovna.rada.ukraine

Несподівано почали розпалюватися відносини між президентом Володимиром Зеленським і Верховною Радою, яка досі була повністю підконтрольна Банковій.

Перші ознаки цього було помічено ще у липні, коли парламент раптово вирішив оголосити перерву у своїй роботі майже на місяць.

Сьогодні Зеленський із цього приводу зробив досить різку заяву, закликавши Раду "невідкладно найближчим часом" провести засідання. За його словами, термінового ухвалення вимагають законопроекти про виплати бійцям за операцію в Курській області, надання українського громадянства іноземцям у ЗСУ та їх рідним, трофейній зброї та позбавлення звань та нагород колаборантів.

"Звичайно, окрім цих названих мною рішень є ще деякі інші, не менш важливі законодавчі ініціативи, які посилюють нашу незалежність, у тому числі духовну незалежність, а також урядову роботу, щоб їх впровадити. Все це необхідно зробити дійсно оперативно", - заявив він. Зеленський.

А парламент не збирався вже понад три тижні.

Формальна причина: опозиція вимагає голосування за закон про заборону Української православної церкви (УПЦ), і як примусовий заблокувала парламентську трибуну. Попередньо нове пленарне засідання відбудеться у 20-х числах серпня, і, як очікується, одним із перших питань буде церковний законопроект.

Однак є й інша версія, згідно з якою робота парламенту насправді зупинилася через закулісну боротьбу навколо крісла прем'єр-міністра.

"Країна" повідомляла, що з кінця червня ходять чутки про можливе рокірування Дениса Шмигаля, який сьогодні очолює уряд, на першого віце-прем'єра-міністра економіки Юлію Свириденко. За це кадрове рішення виступає голова ВП Андрій Єрмак і, як вважається, Зеленський уже ухвалив рішення про зміну глави уряду.

Однак "перезавантаження" досі не відбулося. За поширеною в парламентських колах версією це відбувається через прихований опір усередині парламенту, який чи то підтримує, чи навіть очолює голова пропрезидентської фракції "Слуги народу" (СН) Давид Арахамія.


Голова фракції СН Арахамія конкурує у парламенті з головою ВП Єрмаком. Фото: sluga-narodu.com

Як стверджує опозиційний нардеп Олексій Гончаренко ("Європейська солідарність"), між прем'єром та Арахамією склалися "добрі та різноманітні відносини". При цьому глава фракції позиціонує себе як незалежний від Єрмака центр прийняття рішень.

"Тому він вирішив поборотися за Шмигаля", - написав парламентар у своєму Telegram-каналі.

Як розвиватиметься ситуація в Раді після відновлення пленарної роботи і на що очікує прем'єра Шмигаля, розбиралася "Країна".

Церква як прийменник

Про перипетії розгляду законопроекту законопроект №8371 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій" ми вже розповідали.

Він розділив Верховну Раду, оскільки велика кількість депутатів – передусім з опозиції – виступили за якнайшвидше ухвалення цього закону, але й чимало тих, хто проти нього.

Сильні розбіжності виявилися й у фракції СН. Спасує за ухвалення група на чолі з головою парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микитою Потураєвим. Вони злилися з фракцією "Євросолідарності" екс-президента Петра Порошенка, який грає в історії із законопроектом першу скрипку, та частиною фракції "Голосу" у вимогі до керівництва парламенту якнайшвидше провести голосування. Значна частина "слуг", у тому числі, голова фракції Давид Арахамія вагалася. Але Банкова тиску подалася і дала відмашку ухвалювати закон. Фракція забезпечила левову частку голосів за проект у першому читанні. Арахамія також проголосував.

Це було у жовтні 2023-го. А влітку цього року лобісти почали вимагати друге читання, але Банкова виносити на голосування його не поспішала через побоювання негативної реакції США, де чільні представники команди Трампа вже розкритикували законопроект. Фракція Порошенка у відповідь звинуватила владу у бажанні відкласти питання у довгу скриньку, а отже – в антидержавній позиції.

Щоб уже напевно домогтися голосування, Порошенко та інші прихильники якнайшвидшого ухваленого законопроекту, на засіданні 23 липня заблокували парламентську трибуну, запевнивши, що не дадуть ухвалювати інші закони, доки №8371 не схвалять загалом.

Як повідомляла "Країна", минулого тижня позиція Банкової змінилася (у тому числі і під впливом хороших рейтингів Камали Харріс та зменшення шансів на перемогу Трампа). Наразі церковний законопроект обіцяють поставити на голосування вже наступного тижня. Це підтвердив Порошенко після зустрічі керівництва парламенту із лідерами фракцій та депутатських груп.

Гра в самостійність

Однак, повторимося, перипетії довкола цього законопроекту лише формальна причина затягування засідання Ради.

Член "Євросолідарності" Олексій Гончаренко назвав іншу. За його даними, несподівані канікули депутатів - це частина "операції "Врятувати рядового Шмигаля". І допомагає врятуватися прем'єру від відставки голова фракції СН Арахамія, який, за версією Гончаренка, вступив через Шмигаля у конкуренцію з керівником ВП Єрмаком.


Андрій Єрмак (другий праворуч) поки що не зміг домогтися заміни прем'єра Дениса Шмигаля (третій праворуч). Фото: president.gov.ua

"Ця боротьба і стала реальною причиною того, що парламент зупинив свою роботу 23 липня. І Зеленський зіткнувся з незвичною для себе ситуацією, коли рішення (про відставку Шмигаля він ухвалив - Ред. ), а реалізувати його не може. Тому що депутати, яких він зневажає, просто не збираються на засідання.

За його словами, частина "слуг" стала також виставляти свої вимоги у відповідь на вказівку змінити Шмигаля на Свириденка, несподівано виявивши "політичну суб'єктність".

Джерело, близьке до керівництва парламентської фракції СН, у принципі підтверджує версію про самостійну гру Арахамії, яка на руку нинішньому главі уряду.

Справа не лише в тому, що через ситуацію із законодавчою забороною УПЦ парламент паралізовано на деякий час. І кадрові - та й будь-які інші питання - розглянути поки що не можна. Хвиля чуток про обговорення в ВП планів щодо "перезавантаження" уряду пішла наприкінці червня. А кампанія за якнайшвидше прийняття проекту №8371 набрала обертів приблизно за два тижні. Разом із гучними подіями на лінії фронту вона витіснила з порядку денного тему заміни Шмигаля.

Однак, як кажуть джерела у політичних колах, від наміру відправити Шмигаля у відставку Банкова не відмовилася.

При цьому високопоставлене джерело у Раді прогнозує, що навіть ухвалення церковного закону навряд чи змінить стан речей. Невдоволені голосуванням за нього нардепи із "Слуги народу" (а таких чимало) можуть вдатися до саботажу. І це ще більше посилить ситуацію із голосами у фракції.

"Чим менше працездатних депутатів, тим далі відтягується відставка Шмигаля. А на всі питання Давид відповідатиме, що він, мовляв, попереджав, що не потрібно форсувати ухвалення церковного законопроекту. Загалом для нього це політично теж вигідний варіант", - стверджує співрозмовник.

Де здасться слабина

Отже, "кадри" очікуються або на початку, або в середині вересня. Щоправда, вже традиційно джерела кажуть, що не знають, якою буде фінальна розстановка, оскільки "перетягування ковдри" через прізвища та міністерські портфелі триває, зокрема, між Єрмаком та Арахамією.

"Андрій Борисович весь час повертається до тези, що якщо міняти серйозно склад Кабміну, то незрозуміло, чому не міняти одразу всіх (тобто і Шмигаля - Ред. ). Думаю, цю ситуацію Єрмак добре запам'ятає і зробить усе можливе, щоб Давид у цій команді (влада – Ред. ) перейшов на інші ролі і подалі і від президента, і від можливостей впливати на рішення”, – каже впливовий співрозмовник у Раді.

Водночас, за даними інших джерел у депутатському корпусі, поки що відставки прем'єра не планується.

Експерти також відзначають ускладнення відносин між Радою та Банковою.

"Рада залишається складно керованим болотом для ВП, незважаючи на, здавалося б, нинішню концентрацію влади. Багато рішень приймаються важко, а деякі взагалі не проходять. Це відбувається, в тому числі, тому, що фракція СН, яка мало того, що стає меншою - Зараз уже 233 депутати, вона ще й розколота на тих, хто чітко орієнтується на ВП і тих, хто пішов у "СЗЧ", почувається не потрібним у цій системі управління. тим чи іншим питанням. Одночасно групи впливу Порошенка, Тимошенко, Разумкова, депутатські групи підняли голови і вже намагаються щось собі виторговувати, наприклад, на ситуації із замінами в уряді. Але внести новий склад уряду найближчим часом і під нього після розблокування парламенту вдасться зібрати. Ходімо за цим сценарієм, якщо знову й серйозно погіршиться ситуація на фронті чи стосунки з союзниками – з тими самими американцями у разі перемоги Дональда Трампа на виборах у США. За наявності таких умов розпочнеться внутрішньопарламентська революція, об'єднання тих сил у Раді, які захочуть у ситуації, що змінилася, і вціліти, і зачепитися за майбутнє", - коментує політолог Руслан Бортник "Країні".

Джерела у парламенті називає ще одну причину погіршення керованості парламентом з боку Банкової – рейтинги.

"Звичайно, ніхто не знає зараз, коли будуть вибори Ради, коли і чим закінчиться війна і які тоді у кого будуть рейтинги. Але опитування зараз все одно проводяться і вони показують цілком певну і сумну для "слуг народу" картину. Перше місце з великим відривом займає гіпотетична партія Валерія Залужного. І за нинішніми рейтингами у нього буде можливість створити більшість у парламенті взагалі без партії Зеленського, а з Порошенком або з партією Притули, якщо вона зайде до Ради. Тому "слуги" розуміють, що в новій Раді більшість із них них не буде. А тому й все менше й менше прислухаються до вказівок Банкової. якщо вони будуть виявляти "норів" і суб'єктивність, то, як мінімум, вони зможуть на цьому заробити. каже джерело.

Читайте также
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи відтворення інформації, що містить посилання на «Інтерфакс-Україна», забороняється.