Більше місяця минуло з моменту "перезавантаження" влади, яке провів Зеленський після відставки Єрмака з посади голови Офісу президента та корупційного скандалу зі своїм другом Міндічем.
І вже можна підбити деякі підсумки.
Їх можна виділити п'ять.
Перший - у владі зник єдиний центр ухвалення рішень, яким за Єрмака був Офіс президента. Нині система стала децентралізованішою. Формально на чолі її залишається Зеленський, проте окремі елементи набули більше самостійності. Насамперед це стосується фракції "Слуга народу" та більшості в Раді. Якщо раніше його контролювала Банкова, то наразі ключовою фігурою став голова фракції Давид Арахамія. Саме він зараз вирішує питання щодо депутатів та голосування. Щоправда, у самій фракції все дуже непросто – голоси збирати під деякі ключові законопроекти проблематично. Наприклад – під законопроект про підвищення податків, ухвалення якого вимагає МВФ.
Другий – ключові співробітники Офісу президента залишилися на своїх місцях і продовжують керувати своїми "вертикалями". При цьому, якщо раніше над ними всіма нависала фігура Єрмака, який міг втрутитися в процес управління на будь-якому етапі, то тепер окремі співробітники ВП отримали більше простору для маневру.
Третій - "антизеленська коаліція" намагається й надалі реалізувати свій стратегічний план: змусити Зеленського погодитись на переформатування більшості у Раді та створення нового уряду. Щоправда, зовні в активності НАБУ та САП останніми тижнями спостерігається певний затишок у розкрутці корупційних справ щодо найближчого оточення Зеленського. Проте, судячи з публікацій близьких до "коаліції" ЗМІ, робота у цьому напрямі продовжується. Зокрема, робляться спроби (хоча поки, судячи з усього, безуспішні) умовити Міндіча, який перебуває в Ізраїлі, піти на угоду зі слідством і "здати" як Єрмака, так і Зеленського, і Шефіра. Та й по самому Єрмаку активізувалися чутки про підготовку вручення йому підозри (тим більше, що Єрмак продовжує спілкуватися із Зеленським та впливати на певні процеси у владі). Не виключені й нові "підозри" проти низки близьких до Зеленського депутатів Ради, щоб розхитати фракцію "Слуг народу".
Четвертий – Зеленський, як і раніше, намагається купірувати цю загрозу. Насамперед - через збереження контролю над силовою вертикаллю. З СБУ було звільнено Малюк, який відмовився у листопаді відкривати справи проти керівників антикорупційних структур, і, фактично, ключовою фігурою у спецслужбі став перший заступник голови СБУ Олександр Поклад, який, як вважається, ще з серпня готує контрудар щодо НАБУ та САП. Також під контролем президента залишається й ГБР. І хоча він уже пообіцяв внести законопроект про "реформування" цього органу, але, по-перше, досі цього не зроблено. А по-друге, навіть якщо законопроект внесуть і ухвалять, то для "перезавантаження" ГБР буде потрібно чимало часу. Також залишається на своїй посаді і генпрокурор Кравченко, який грав одну із ключових ролей в атаці на НАБУ та САП у липні цього року. Проте фактичне розмивання єдиної вертикалі влади та залежність від європейської підтримки може завадити Зеленському завдати контрудару за антикорупційними структурами, які патронуються зараз Європою. Все це робить внутрішньополітичне становище президента, як і раніше, нестійким.
П'ятий – на всьому цьому фоні окремі топ-представники влади фактично розпочали свою передвиборчо-політичну кампанію.
Найбільш помітними є дві з них, які ведуть глава Офісу президента Кирило Буданов та міністр оборони Михайло Федоров.
З Будановим, з непідтверджених чуток, пов'язують партію "Захист держави", з'їзд якої нещодавно відбувся у Тернополі. Медіа та телеграм-канали наповнені повідомленнями про те, як уміло Буданов справляється з керівництвом ВП, як зростає його підтримка в народі та як він зрушив із мертвої точки переговорний процес за мирним планом.
При цьому підтримка у Буданова в суспільстві, як зазначає соціологи, справді висока.
"У нього складається імідж доброї людини у владі", - каже джерело, схоже на Банкову.
Федоров же активно просуває свої ініціативи щодо армії (зокрема - верифікацію "Старлінків" та відключення їх для російської армії), бере собі в радники відомих медійних осіб (Стерненко та "Флеша") і, загалом, позиціонує себе як "ефективного сучасного технократа", який може говорити однією мовою з руководом. До Федорову загалом нейтрально-доброзичливе ставлення і в "антизеленської коаліції".
Також у кулуарах Ради говорять про підготовку під кураторством Арахамії нового політичного проекту, орієнтованого на південно-східного виборця, до якого можуть увійти голова Миколаївської ОВА Кім, мер Харкова Терехов та нардеп Гетьманцев.
У політичних колах є різні думки про те, яка до цієї активності має відношення Зеленський. За однією версією, президент дав добро на розкручування різних проектів усередині своєї команди, фактично "тестуючи" собі або наступника, або голову нової партії, з якою він піде на вибори до Ради. За іншою версією, окремі представники владної команди діють уже виходячи зі своїх інтересів та планів. І президент у нинішній ситуації може лише спостерігати за процесом.
Втім, усі ці політичні рухи мають сенс лише у разі завершення війни, що відкриє шлях до початку передвиборної кампанії.
Хід війни та умови її можливого закінчення є головними чинниками, які визначать розвиток політичних подій.
Поки, як ми вже писали, незважаючи на переговорний процес, у якому ключову роль зараз відіграє Буданов та Арахамія, реальних зрушень із найспірніших питань (насамперед – щодо виведення українських військ із Донецької області, чого вимагає РФ) не спостерігається.
Докладніше - про ситуацію в українській політиці за місяць після "перезавантаження" влади читайте у статті "Країни".
Колектив замість Єрмака
Ми писали, що найбільш знаковою зміною в українському керівництві стала парафія на посаду голови ВП колишнього керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова. Його попередник Єрмак був вимушений відправлений Зеленським у відставку після обшуків НАБУ та корупційного скандалу з Міндічем.
Як ми вже писали, підштовхнули до цього президента не лише НАБУ та САП, які працюють у зв'язці з "антизеленською коаліцією", а й у тому числі й багато представників його оточення. Включаючи Буданова, Федорова та Арахамії.
Власне, саме вони й згодом стали головними "бенефіціарами" відставки Єрмака.
Відразу після призначення Буданова в ВП співрозмовник, який працює з ним, відповідаючи на запитання "Країни", яким може бути стиль нового глави Офісу, одразу сказав, що "точно не буде візантійщини", що могло бути натяком на любов до інтриг, якою, на думку своїх недоброзичливців, вирізнявся Єрмак.
"Стиль розвідника" - ну який він ще може бути у Буданова?", - відповіло джерело.
За словами джерела, знайомого з особливостями роботи голови ВП, Буданов "часто буває у президента, але на відміну від Єрмака "не сидить у того на вухах", а "виконує функціонал, визначений Зеленським".
А президент, ще коли анонсував призначення Буданова в ОП, повідомив, що його "досвіду та сили достатньо, щоб направити роботу Офісу на питання безпеки та переговорний процес - саме так, як потрібно".
Формально керівник делегації на переговорах – секретар Ради нацбезпеки та оборони Рустем Умеров, але, наприклад, близький до Банкової політолог Володимир Фесенко вважає ключовою фігурою у ній Буданова. Впливові також керівник фракції партії "Слуга народу" (СН) у парламенті Давид Арахамія та перший заступник голови ВП Сергій Кислиця. За словами Фесенка, зараз на переговорах діє такий собі "колективний переговорник", і це принципово інший підхід, ніж був із Єрмаком, який був центральною фігурою в делегації у її попередньому складі.
"У делегації створено систему стримувань і противаг: там, де раніше був один Єрмак, тепер колективне керівництво. Але всі учасники орієнтуються на Зеленського, конкуруючи при цьому між собою. Цю саму модель перенесено і в управління усією країною", - пояснює Фесенко.
Народний депутат Олексій Гончаренко ("Європейська солідарність") вказує ще одну відмінність.
"Немає більше зливів у пресу з переговорів, хоча пройшло вже кілька раундів. Ось сьогодні знову була зустріч в Абу-Дабі - і нічого. А раніше траплялися постійно. Мабуть, тоді це робив Єрмак, чим дуже дратував американців і завдав шкоди нашим з ним відносинам", - каже Гончаренко "Країні".
Очевидно, що якби Єрмак залишився, не було б у складі делегації та Арахамії.
За словами екс-головної редакції "Эхо Москвы" Олексія Венедиктова, саме Арахамія показав зятю американського президента Джареду Кушнеру фотографії наслідків російських обстрілів, у тому числі об'єктів енергетики, і так виникла ідея енергетичного перемир'я, яку Кушнер доніс до Дональда Трампа.
За словами близького до Арахамії джерела, лідер фракції правлячої партії "пішов з головою в переговори", і "це проблема, тому що без нього в Раді "крокодил не ловиться, не росте кокос" (в сенсі не вдається зібрати голоси за закони). Але про ситуацію в Раді розповімо трохи нижче.
Чи то друзі, чи то конкуренти
Повернемося до Буданова.
Незважаючи на очікування, після приходу нового голови ВП не почалися масштабні звільнення його заступників, які працювали ще за Єрмака. Кадрова зміна, по суті, там відбулася лише одна - першим заступником офісу було призначено Кислиця. І це було рішення Зеленського, а не Буданова.
При цьому співрозмовник у керівництві фракції "Слуга народу" каже, що заступники навіть наростили свій вплив порівняно з часами Єрмака, який намагався втручатися у всі процеси.
"При Буданові у заступників голови ВП за їхніми профільними напрямками побільшало самостійності", - каже джерело.
Зокрема, наголошуючи, що вони наразі все частіше працюють самостійно з парламентом.
Серед замінників голови ВП джерело виділяє Олега Татарова, який курирує роботу з правоохоронними органами, куратора юридичного блоку Ірину Мудру, Віктора Микиту, відповідального за роботу з регіонами.
"Зрозуміло, що приведи Буданов якихось своїх людей в ОП, вони навряд чи зможуть замінити важкоатлетів на кшталт Татарова. Тому Кирило і не поспішає міняти. І Рада у нього не на першому місці. У нього гарні стосунки з Давидом: навіщо йому лізти в чужий город?", - говорить джерело, близьке до Ар.
І все ж таки до Буданова в команді президента зберігається насторожене ставлення.
"Його вважають другом-конкурентом. До кінця так і незрозуміло, буде Буданов грати з нами чи ні. У нього є якась структура з прицілом на вибори, хоча він офіційно до неї стосунку не має. І він не каже: "Давайте тепер разом: ось мої ресурси" . ), хоча його там не було. Він сконцентрований на міжнародному треку, війні і т.д. схожий на Банкову.
У главі ВП Буданові деякі соратники президента бачать конкурента. Фото: president.gov.ua
Арахамія, до речі, також знаходить час для партбудівництва.
У політичних колах давно ходять чутки, що він займається створенням майбутньої партії для південного сходу, можливо, на базі підконтрольної Банкової Асоціації прифронтових міст і громад. Однією з її осіб, мабуть, стане "людина Арахамії" - голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
Той останнім часом робить багато політичних заяв примиренського характеру із закликами якнайшвидше досягти миру, явно не боячись гніву прихильників війни до переможного кінця. Соратником Кіма у цьому проекті вважають впливового у Раді голову податкового комітету Данила Гетьманцева, а також мера Харкова Ігоря Терехова.
"Арахамія почав потихеньку їх підштовхувати, щоб поводилися як партія, говорили про одне й те саме схожі слова. Щоб було видно спільну лінію. На роль політичного лідера він не претендує, але зацікавлений, щоб у них вийшло. Він розуміє, що власне "президентський" проект буде географічно орієнтований на географічно орієнтований. консерватизм західноєвропейського типу як у партій EPP (розшифровується як European People's Party — об'єднання партій правоцентристського, християнсько-демократичного та консервативного штибу в Європі — Ред. )", - каже один із політтехнологів Банкової.
Лідер фракції СН Арахамія розвів активність одразу на кількох політичних фронтах. Фото: Telegram-канал Мар'яни Безуглої
Антикорупційна загроза
Втім, партійні плани – це на майбутнє. Як уже говорилося, нагальна проблема в Арахамії - привести Раду до тями, налагодивши законодавчий процес.
І тут мають бути чималі випробування. Як ми вже писали, до Ради збираються внести законопроект про підвищення податків, чого вимагає МВФ.
Однак поки що голосів за нього немає. Багато депутатів відкрито критикують ці наміри.
"Щодо урядового кварталу ходить міністр фінансів Марченко і розповідає, що грошей залишилося на два місяці. І у квітні питання може стати: платимо пенсії або зарплату військовим. Незабаром це дійде до президента, і він, ймовірно, відкличе із зовнішнього фронту Давида: мовляв, вживай заходів", - каже джерело, близьке до Арахамії.
Як кажуть джерела у депутатському корпусі, здатність Ради працювати залежатиме від того, коли і як вирішиться ситуація із гучними звинуваченнями антикорупційних органів проти депутатів. Хоча тут треба говорити про загрозу всієї конструкції влади, зламати яку, за однією з версій, сподівається т.зв. антизеленська коаліція у спробі перехопити керівництво країною у Зеленського. Як не раз писала "Країна", ця коаліція складається з представників грантових кіл, близьких до них політиків і ЗМІ, а також низки опозиційних діячів на кшталт Порошенка, а її ударною силою виступають НАБУ/САП.
За словами джерел, нейтралізація цієї загрози - одне із завдань для нового голови ВП Буданова і влада вже має певний план, деталі і термін виконання якого поки не розголошуються.
Однак і антикорупційні органи, а також антизеленська коаліція навряд чи також сидітимуть склавши руки. І хоч в останній місяць нових ударів по найближчому оточенню Зеленського НАБУ та САП не завдавали, але це не означає, що їх не буде у майбутньому. Знову пішли чутки про підготовку "підозри" Єрмаку, також, судячи з активності у близьких до "коаліції" ЗМІ, йдуть спроби схилити Міндіча піти на угоду зі слідством і "всіх здати".
Тобто створюється враження підготовки нового удару по Зеленському та його оточенню. І ще невідомо, як на нього відреагує нова конструкція влади.