В Україні на фоні потепління вже стартував сезон великої води.
Нинішньої зими в Україні випало дуже багато снігу, тому навіть на початковому етапі його танення вода в річках залежно від регіону піднялася на 0,6-3,5 метра, є затоплення довколишніх територій, господарських споруд та приватних будинків.
І, як кажуть метеорологи, це лише початок. Паводки можуть накрити чи не всю Україну, а в окремих регіонах стати справжнім стихійним лихом.
"Реальна ситуація залежатиме від того, якими темпами йтиме потепління - якщо швидко, то ризик повеней великий, якщо поступово, є шанси, що хоча б частина води встигне впитися в ґрунт", - каже еколог Володимир Шелудько.
Він також додав, що для екосистеми "велика вода" має піти в плюс - перестрахувати від літньої посухи (за рахунок поповнення ґрунтових вод), глибоко наситити ґрунти (у тому числі ріллю) тощо.
Аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук зазначив, що велика вода стане справжнім порятунком для української енергосистеми, оскільки дозволить наростити гідрогенерацію. Але знову-таки, все залежатиме від швидкості танення снігу.
"Якщо процес піде занадто швидко, частина води можуть просто злити марно. Хоча в будь-якому випадку очікуємо зниження дефіциту електроенергії, як мінімум, на 1,5 ГВт, до 2,5 ГВт (для порівняння: зараз - 4 ГВт, на піку морозів показники дефіциту доходили до 8 ГВт).
Але для міської інфраструктури весняні паводки можуть стати справжнім випробуванням.
Влада Києва, наприклад, чекає на затоплення Труханова острова (аж до відходу під воду строва Муромець), частини Оболоні та Гідропарку.
"З огляду на рівень системи водовідведення, яка в більшості населених пунктів давно потребує модернізації, є ризик затоплення каналізації, що може закінчитися навіть спалахами інфекційних захворювань", - каже голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
"Велика вода" погіршує і умови на передовій. У соцмережах вже є маса відео з підтоплених бліндажів, де військовим доводиться жити в буквальному значенні "по пояс у воді". Не виключено, що "водний фактор" вплине і на ситуацію по всій лінії фронту.
Розбиралися, як в Україні проходитиме сезон великої води.
Куди йде велика вода
Нинішньої зими в Україні випали рекордні обсяги снігу, і, що важливо, він практично не танув у попередні місяці, тому великий снігово-льодовий покрив зберігся аж до кінця лютого.
І ось тепер усі ці "снігові завали" починають танути. Плюс – випадають нові опади (то сніг, то дощ).
Хоча поки що потепління не таке велике, рівень води у багатьох річках вже сильно підвищився. І його піднесення триває.
Крім того, під час короткого потепління в середині лютого вже були масштабні підтоплення у Донецькій, Луганській, Харківській та Миколаївській областях – затоплено житлові будинки, залито вулиці та транспортні шляхи. У Краматорську вийшла з берегів річка Біленька, утворилася пробка з повалених дерев, яку довелося розбирати рятувальникам. У Слов'янську залило приватний сектор та підвали багатоповерхівок, що на Харківщині — підтоплення в Ізюмському, Берестинському, Харківському районах. У Лозовій через загрозу затоплення біля Орильського водосховища екскаваторами рили відвідні канали. Останній такий паводок був у цьому населеному пункті 8 років тому.
На Миколаївщині підтоплено присадибні ділянки у 17 населених пунктах, а в селі Кумарі Первомайського району вода вже дісталася житлових будинків.
За даними Українського гідрометеорологічного інституту, станом на 25 лютого, через опади та сніг, що тане, рівень води на більшості річок Карпат піднімається зі швидкістю від 0,3 метра (на Тисі на ділянці Тячів-Чоп) до 0,6 метрів на добу (на річці Латориця).
Триває підйом рівня води зі швидкістю приблизно 0,3 метри на добу також на річках суббасейнів Західного Бугу, Прип'яті, Середнього та Нижнього Дніпра.
Рікою Говтва (притока Дніпра, що проходить в частині Київської та Полтавської областей) вода підвищується на 0,5-0,65 м на добу і на окремих ділянках вже вийшла за межі берегової лінії. Розливається також річка Стугна (Київська область), Мокра Сура (Дніпропетровська область). На Іггульці в районі Олександрівки (Кіровоградська область) відмітка води зросла на 1,3 метра.
Відновилося зростання рівня води на Сіверському Дінці та його притоках (але швидкість невелика – 2-10 см на добу).
Рівень води у Дніпрі у Києві біля мосту Метро становив 454 сантиметри, а вода вже наступає на берегову лінію.
На каскаді водосховищ по Дніпру обсяг води сягнув майже 20,9 кубічних кілометрів (вільними залишилися лише близько 4,8 кубічних кілометрів).
В Українському гідрометеорологічному інституті також розповіли, як змінюватиметься ситуація далі.
Експерти виділили кілька категорій річок та водосховищ:
Вода підніметься вище за норму. Сюди входять малі річки Харківської області (суббасейни Сіверського Дінця) з можливим перевищенням максимального рівня води за весь період спостережень, а також притоки Південного Бугу.
В межах норми : на самому Сіверському Дінці, в нижній течії рік Боржава та Латориця (суббасейн Тиси), на українській частині Дунаю, Сеймі, частині Десни до населеного пункту Розлети.
Нижче норми. На багатьох річках Карпатського регіону, у верхів'ї Прип'яті та ін.
При цьому експерти кажуть, що на багатьох ділянках буде розлив води та навіть перевищення позначок "небезпечних гідрологічних явищ".
Де може затопити?
Уздовж річок суббасейну Прип'яті (у Волинській – Ковельський, Камінь-Каширський райони, Львівській – Червоноградський район), Рівненській області – Сарненський район)
По притоках Сіверського Дінця — у Харківській області та самому Харкові. Метеорологи говорять про можливе затоплення сільгоспугідь у Харківському та Чугуївському районах.
По суббасейну Середнього Дніпра (річки Уж, Стугна, Росава, Золотоношка, Тасмін, Тетерів) у Київській, Житомирській та Черкаській областях.
По береговій лінії річок Сула, Псел, Ворскла, (Полтавська область) є ризик перевищення небезпечних позначок, зокрема біля Полтави із затопленням сіл у Полтавському районі.
За притоками Південного Бугу в Черкаській, Кіровоградській (сам Кропивницький вже на помаранчевому рівні небезпеки - підйом води потисне до 0,7 метрів), Миколаївській, Хмельницькій, Вінницькій, Одеській областях (в останній, а також на Миколаївщині оголошено жовтий рівень небезпеки) У Вилковому (його називають знижених ділянок населеного пункту.
Також може залити сільгоспугіддя у Хустському та Берегівському районах Закарпатської області, автодорогу Виноградово-Шаланки. І загалом Карпати залишаються "зоною потенційної небезпеки" із ризиком не лише розливу річок, а й сходу гірських селевих потоків.
"Рекомендуємо відповідним органам звертати увагу на перевірку стану малих водосховищ та гідротехнічних споруд на них, зливу каналізації, розчищення русел річок тощо", - зазначили в Українському гідрометеорологічному інституті.
"Страхування від літньої посухи"
Що означає "сезон великої води" для України?
Еколог Володимир Шелудько каже, що загалом для екосистеми снігова зима та подальше танення снігу – великий плюс.
"Грунт і водоймища забезпечуються необхідною вологою, створюючи своєрідну "страховку" від літніх посух (від яких сильно страждала Україна минулого року - Ред ). Плюс сніговий покрив забезпечив хорошу "збереження" рослин, у тому числі озимих", - пояснив Шелудько.
Втім, насправді не все так райдужно. За тими ж озимими, як зазначив заступник міністра економіки Тарас Качка, в окремих господарствах переважно в центрально-південно-східних регіонах, де було менше снігу або виникала "льодова кірка", може виникнути потреба в додатковому пересіві культур.
"Але водночас про проблему національного масштабу не йдеться", - зазначив Качка.
Зазначимо, що через сильні морози в Україні очікується зниження врожаю кісточкових. Так, на Вінниччині у деяких садових господарствах постраждало до 90% дерев (вишень, абрикос, слив). До речі, минулого року у цьому регіоні були також значні втрати врожаю кісточкових (до 80%), що пояснювалося весняними заморозками.
Тому насправді поки що незрозуміло, яким може бути врожай -2026, на це, крім підживлення ґрунтів вологою, ще впливатиме маса факторів.
"Хороші часи" по світу
Ще більший вплив "водний фактор" вплине на українську енергосистему,
"Велика вода" - дозволить збільшити гідрогенерацію. Навесні підтопить верхів'я Дніпра та Десни, після чого енергетики почнуть спускати воду дніпровським каскадом", - каже експерт енергоринку та екс-працівник Чорнобильської АЕС Олександр Купний.
Нагадаємо: у 2023 році раніше початок сезону великої води та збільшення генерації на ГЕС буквально врятувало Україну від дефіциту електроенергії.
Чи буде цього разу так само?
В "Укргідроенерго" завили, що очікують на досить сильну повінь і готуються до пропуску значних обсягів води.
Але можуть бути нюанси.
"На жаль, ми зараз маємо дуже погану ситуацію з прогнозуванням. Ми не маємо інформації про запаси снігу в Білорусі і вище за течією. Ми розраховуємо виключно на аналіз із загальнодоступних мереж. І ми бачимо, що цього року води буде достатньо. Звичайно, багато залежить від того, наскільки швидким буде потепління", - сказав в.о. директора "Укргідроенерго" Богдан Сухецький.
Юрій Корольчук каже, що якщо, наприклад, у верхів'ях річок (у тій же Білорусі) потеплішає раніше, ніж у нас, то є ризики того, що водах рине за течією донизу, де ще може залишатися лід.
"Це означає, що воду доведеться зливати в прискорених темпах і потім розбивати крижаний покрив. У цьому випадку вода буде витрачена дарма, вона не піде на гідрогенерацію, а просто "утилізується", - зазначив Корольчук.
Така ж ситуація може бути у разі різкого потепління та одночасного танення великих об'ємів снігу та льоду - система генерації просто не зможе прийняти такий потік води і її потрібно буде "відводити".
"А от якщо потепління буде плавним (як, наприклад, останніми днями, коли потепління змінюється невеликим похолоданням і так по колу), то вода стане надходити "порціями", що дозволить нарощувати генерацію електроенергії", - пояснив Корольчук.
Є інші проблеми.
По інфраструктурі ГЕС російська армія цієї зими також завдавала ударів, пошкоджено багато трансформаторів і зараз тривають ремонти. Тому з 6 тисяч мегават гідрогенерації реально буде задіяти лише 4, а включити на повну – не більше трьох.
Таким чином, українська енергосистема зможе наростити виробництво електроенергії на ГЕС з "зимових" 1,5 ГВт до 3 ГВт, а енергосистема отримає "зайві" 1,5 ГВт.
Це дозволить скоротити дефіцит у системі. Він уже впав через зниження споживання на тлі потепління та стабілізації опалення у Києві та Харкові.
Якщо на піку морозів у системі не вистачало до 8 ГВт, то зараз – 4 ГВт. З урахуванням 1,5 ГВт від "великої води", вийдемо на дефіцит всього 2,5 ГВт, що сильно покращить ситуацію зі світлом і різко зменшить відключення. Такий "добрий період" чекає на нас уже з середини березня (оскільки енергетики "розганятимуть ГЕС" поступово.
"Але триватиме він не більше місяця. Вже з квітня потрібно буде виводити в планові ремонти блоки АЕС, тому замість 9 блоків у нас до осені працюватиме лише 5, що збільшить дефіцит електроенергії та поверне відключення у жорсткіший режим", - каже Корольчук.
Від каналізації до фронту
При цьому повені стануть справжнім випробуванням для місцевої влади та рятувальників, яким доведеться взяти на себе удар стихії. У Закарпатті, наприклад, вже йдуть навчання з протидії "потопу" (відпрацьовують евакуацію людей із підтоплених будинків, організацію логістики на плавзасобах, надання першої допомоги, план дій на випадок повного зникнення зв'язку та ін.).
Місцеві рятувальники згадують, що під час підтоплень у 2023 році вони виїжджали на виклики, пов'язані з паводками, понад 400 разів, а тоді постраждали понад 1200 домогосподарств. Цього року близько 6 тисяч абонентів Берегівського району ризикують залишитися ще й без газу, оскільки підйом води в Тисі підмив опори газопроводу.
Київська влада чекає на затоплення Труханова острова (аж до відходу під воду строва Муромець), частини Оболоні та Гідропарку.
У Ченігівській області готуються до підтоплення понад 50 населених пунктів. Голова Чернігівської ОВ В'ячеслав Чаус заявив, що шляховики вже опрацьовують варіанти відновлення мостів після зниження рівня води. Також готують рятувальників до допомоги місцевому населенню.
Загалом збитки для бізнесу, населення та місцевих громад можуть становити сотні мільйонів гривень.
Як каже Олег Попенко, є ризики затоки каналізації, потрапляння стічних вод у водогін та, відповідно, поширення інфекційних хвороб.
"У Києві, та й у багатьох інших містах по всій країні, система водовідведення давно не модернізована і не справляється навіть із сильними дощами, не кажучи вже про паводки. Тому ми всі ризикуємо "плавати" прямо по вулицях. А з урахуванням того, що по каналізаційній системі в столиці цієї зими і так був значний удар," зазначив Попенко.
До речі, у Первомайську Миколаївської області танення снігу та дощі вже перевели очисні споруди у режим НС. При цьому погіршилася ситуація із питною водою. Місцевій владі довелося збільшити дозу хлору у 2,5 рази, а коагулянту (для випадання в осад каламутних частинок) – у 6-8 разів.
Жодної інфекції у воді місцеві лабораторії не виявили, але людям доведеться пити "каламутну жижу". Крім того, водоканали, які й так скаржилися на збитковість, змушені збільшувати витрати на очищення та дезінфекцію (що може стати одним із аргументів на користь підвищення цін на воду для населення, яке КП не можуть протягнути ще з 2021 року).
"Велика вода" погіршує і умови на передовій. У соцмережах вже є маса відео з підтоплених бліндажів, де військовим доводиться жити в буквальному значенні "по пояс у воді". Не виключено, що "водний фактор" вплине і на ситуацію по всій лінії фронту.