В Україні несподівано змінили правила експорту агропродукції. У минулі вихідні Кабмін ухвалив відповідну постанову.
Це сталося після скандального блокування українських портів, коли було повністю зупинено відвантаження через них. Причини називалися суперечливими. Військове командування говорило про проблеми з безпекою через дії росіян маршрутом слідування судів. ЗМІ писали про те, що таким чином влада вирішила розпочати боротьбу з експортом "тіньового" зерна, яке купувалося в Україні за готівку без будь-яких підтверджуючих документів.
Так чи інакше, але з портів за три дні не вийшло жодне судно.
Тому трейдери підняли бучу, почали підраховувати збитки та підключили західні посольства (значну частину зерна вивозять із України транснаціональні компанії).
У результаті Міністерство відновлення України було змушене оголосити, що зерновий маршрут працює, і невдовзі навігація розблокувалася.
Однак почав він працювати вже не так, як раніше. Тому що з'явились нові правила експорту. Цього разу – від Кабміну. У них головний акцент робиться на боротьбу із зерновими схемами, неповерненням валютного виторгу в країну та зловживаннями з відшкодування ПДВ. Тобто складовими, що впливають на наповнюваність бюджету.
Як сказало "Країні" джерело на агроринку, "головна мета нововведень - знайти нові приводи не повертати ПДВ експортерам". За його словами, виконати нові вимоги Кабміну для багатьох компаній буде проблематично, зокрема щодо термінів повернення валютної виручки до країни (їх скоротили зі 180 до 90 днів - Ред. ). Адже, як правило, за товар платять не одразу після його відвантаження. Тобто, щоб укластися в строки, компаніям доведеться віддавати державі свої кошти, а це сприятиме ще більшому вимиванню грошей у аграріїв, які й так страждають через падіння цін на зерно та зростання вартості добрив, насіння, палива.
Останній фактор вже є для багатьох аграріїв критичним.
"Добрива, насіння, засоби захисту рослин подорожчали з початку війни вдвічі, а закупівельні ціни на зерно - впали майже вдвічі. Плюс половину цінника з'їдає логістика. Тому багато фермерів отримали за врожай удвічі менше, ніж вклали в нього. У збитках за підсумками сезону - більше 90% невеликих господарств із земельним парком до 500 га. Середньому та великому бізнесу трохи легше, але й там ситуація на межі катастрофи. голова Спілки українського селянства Іван Томіч.
Розбиралися, як експортуватимуть зерно за новими правилами і чому аграрії підраховують збитки.
"Шукають привід відмовити у відшкодуванні ПДВ"
У постанові Кабміну прописано кілька нововведень щодо експорту.
По-перше, буде створено Державний аграрний реєстр, у якому мають зареєструватися всі експортери. Хто не зареєструється – втратить право на експорт, принаймні легальний. Але зареєструватись зможуть не всі. У ухвалі зазначено, що реєстрація буде доступна лише компаніям, які отримали свідоцтво платників ПДВ не пізніше 23 лютого 2022 року. Тобто новачки із трейдерського бізнесу автоматично вилітають. Як і компанії, які займалися експортом, але не були зареєстровані як платники ПДВ (а раніше це дозволялося).
По-друге, експортерам висунули умову - не повинно бути прострочень щодо повернення валютної виручки до країни. Якщо вона раптом з'явиться, то щоб експортувати агропродукцію і далі, потрібно буде отримувати спеціальну ліцензію. На яких умовах її видаватимуть, поки неясно. Але зерновий ринок за часів ліцензування вже проходив. І тоді торгівлю ліцензіями поставили на потік, а про суми, які потрібно було "занести", щоб отримати дозвіл, ходили легенди. Тому відсилання до ліцензій відразу ж насторожило експортерів.
По-третє, зменшили термін повернення валютної виручки в країну. Якщо раніше на це давали 180 днів, то тепер лише 90 днів. І, як каже нам джерело на агроринку, вкластися в цей термін зможуть далеко не всі, оскільки товар оплачується не відразу. Терміни оплати прописані в договорах, і вони формувалися з урахуванням чинної на той час норми 180 днів. Чи трейдери зможуть переконати покупців "платити швидше" - далеко не факт. Тобто щоб виконати нову вимогу, багатьом експортерам доведеться "доповідати" свої гроші. А це потягне за собою ще більше вимивання грошей у аграріїв, які й так страждають через падіння цін на зерно та зростання вартості добрив, насіння, палива.
По-четверте, є нові умови щодо відшкодування ПДВ. Експортери можуть претендувати на повернення податку на додану вартість не раніше, ніж заведуть до країни всю валютну виручку, тобто через три місяці. А якщо будуть прострочення, то ще довше. І не факт, що порушення термінів повернення валютної виручки взагалі не стане підставою поставити на стоп процедуру відшкодування ПДВ.
Джерело на агроринку каже, що, можливо, з цією метою й писалися нові правила – знайти привід, щоб не відшкодовувати ПДВ, а це мільярди.
Зернові схеми: від готівки до офшорів
Втім, влада заявляє, що мета зовсім інша - боротьба із зерновими схемами, коли зерно купується всередині країни на тіньовому ринку за готівку та без документів.
Для України "сіре" зерно – зовсім не новина. Як зазначив в одному із нещодавніх інтерв'ю нардеп Ярослав Железняк, існує кілька схем.
Перша - так зване "кешеве зерно", коли врожай скуповують за готівку.
При цьому, як розповідають самі аграрії, з початку війни такого зерна став набагато більше. Причому не лише тому, що всі хочуть піти у кеш та оптимізувати податки. Одна з головних причин - масове блокування податкових накладних, через яке діяльність компаній буквально блокується. Тобто, фактично, влада сама сприяла тінізації зернового ринку.
За словами Железняка, "чорне" зерно - це часто зерно з комунальних та державних підприємств, де "майже всі - за кеш".
Ще одна схема – сірий експорт. Невраховане зерно чарівним чином набуває потрібних експортних документів (зрозуміло, що не без допомоги представників контролюючих органів), при цьому в партії товару з документами вивозяться і певні обсяги неврахованого зерна (які чомусь пропускає митниця, хоча, здавалося б, є невідповідність за вагою ). А правоохоронні органи та податкова чомусь такі схеми "не помічають".
"Як працює цей ринок? Є компанія-експортер, яка подає попередню митну декларацію. Податкова бачить, що там все погано, відправляє на відпрацювання БЕБ, мовляв, друзі, перевіряйте, бо компанія не має нічого. Митні дають три дні, щоб провести огляд, знайти директора, запитати, де взяли зерно, БЕБ же має право проводити слідчі дії, але митниця за якимись суб'єктами забувала провести перевірку, або передавала на БЕБ, а то вже нічого не робило. для митників та БЕБ-івців", - зазначив Железняк.
Є також схеми з валютної виручки та відшкодування ПДВ. Наприклад, гроші з продажу зерна перекидалися на кілька фірм-прокладок, а потім – на офшори, де й осідали. Причому нерідко, доки йшло перекидання валюти, трейдери примудрялися ще й відшкодувати ПДВ.
На ринку ходять чутки, що у жовтні президент Зеленський дав доручення знайти додаткові способи наповнення бюджету. І Нацбанк дав інформацію, що значна частина доходів від експорту зерна нібито не повертається до України, а всередині країни зерно купують за готівку.
Отримавши ці дані, Зеленський розпорядився терміново припинити зловживання експорту зерна. І для цього зупинити весь експорт, у тому числі, легальний (що і було зроблено в Одесі, коли на три дні порти заблокували – Ред. ). Також розробити новий порядок експорту зерна.
Але експортери зчинили шум, почали підраховувати збитки.
Українська зернова асоціація заявила: "Щодня затримки завантажених суден - це збитки на рівні 1-1,5 долара на тонні продукції. Якщо взяти, наприклад, судно Hardsize на 50 тисяч тонн, то втрати для експортера - 50-75 тисяч доларів на день, який експортер змушений виплачувати судновласнику. Крім того, зростають витрати на страхування судів.
Тому, за підсумком, вирішили запровадити новий порядок експорту, який, як писалося вище, може вдарити по експортерах (зокрема і легальних).
"Щодо боротьби з тіньовим обігом зерна - теж не все однозначно. Спроби відбувалися і раніше, але призводили лише до того, що ринок намагаються взяти під контроль корумповані чиновники та силовики. Не виключено, що так буде і цього разу", - каже джерело на аграрному ринку.
Як логістика з'їдає ціни на зерно
Усі описані вище проблеми аграріїв накладаються на падіння світових цін на зернові, що позначається на закупівельних цінах всередині України.
"У прифронтових регіонах - у Харківській, Запорізькій, Миколаївській областях - пшеницю у фермерів взагалі скуповують по 2 тисячі гривень. Це майже вдвічі нижче за її собівартість, але селяни змушені віддавати, бо бояться закладати на зберігання через військові ризики, та і гроші потрібні. Ці регіони фактично демпінгують, і через це пшениця дешевшає у закупівлі і в цілому по країні. Скажімо, у Полтавській, Кіровоградській, Київській областях з поля її беруть по 2800-3000 гривень", - каже Іван Томіч.
За словами керівника агрофірми "Колос" (Київська область) Леоніда Центило, кукурудзу у селян посередники теж скуповують за копійки – дають за тонну близько 70 доларів.
При цьому, скажімо, цінник на пшеницю у Німеччині на 27 жовтня – 185-187 євро за тонну, в Італії – 185-195 євро.
Кукурудза в Німеччині коштує 190 євро, у портах Італії – 215-217 євро, у Китаї за неї дають до 245 за тонну.
Тобто аграрії не одержують за свою продукцію навіть половини її ринкової вартості.
Тому, незважаючи на те, що цього сезону Україна зібрала великий урожай зерна, селяни підраховують збитки.
За даними Мінагрополітики, цього року аграрії зібрали близько 77,5 млн тонн зернових та олійних, що на 6% більше, ніж минулого сезону.
Приріст зафіксований практично з усіх культур. Скажімо, по пшениці - плюс 7% до минулорічних обсягів (21,6 млн. тонн), ячменю - 2% (5,7 млн. тонн), кукурудзі - 5% (28,5 млн. тонн), сої - плюс 6%, (4,6 млн тонн), ріпаку – 12% (4 млн тонн), соняшнику – 8% (13 млн тонн).
Але вартість урожаю в порівнянні з минулим роком (який теж був збитковим), навпаки, впала. Наприклад, якщо у 2022 році вартість всього врожаю пшениці становила 186,1 млрд гривень, то цього року – 149,9 млрд. Те саме і з кукурудзи: минулого сезону – 255,1 млрд, цього року – 204,2 млрд. Урожай ріпаку "подешевшав" з 73,7 млрд 2022 року до 60,9 млрд цього, соняшнику - з 214,2 до 197,8 млрд.
Більше отримати вдалося лише за сою: торік урожай коштував 68,9 млрд, цього року – 75,1 млрд. Але загальну ситуацію це не врятувало. По всьому врожаю, вартість якого минулого року оцінювалася в 842,3 млрд. гривень, цього року сума всього 721,7 млрд., або мінус 14,3%, а це 121 млрд. гривень.
Такий обвал цінника пояснюється, зокрема, зниженням світових котирувань на багато агрокультур.
Світові ціни на зерно знижуються вже кілька місяців поспіль. Наприклад, ціни на пшеницю знизилися до трирічного мінімуму – на Нью-Йоркській товарній біржі за зерно дають менше ніж до 6 доларів за бушель (160 доларів за тонну). З кінця липня до жовтня пшениця подешевшала на 20%. І це незважаючи на тимчасову зупинку зернового коридору після виходу РФ із угоди. А з початку війни в Україні (коли цінники на пшеницю різко підскочили – до 13 доларів за бушель (353,6 доларів за тонну – Ред.) – вони вже знизилися більш ніж удвічі.
Як пише Financial Times, трейдери роблять ставку на великі постачання зерна з Росії, які, на їхню думку, дозволять утримати низькі цінники.
"Ми спостерігали значне зниження цін на пшеницю переважно через Росію", - цитує видання старшого товарного аналітика Rabobank Майкла Магдовиця.
За оцінками S&P Global Commodity Insights, минулого року Росія експортувала 46 млн. тонн пшениці, в цьому постачання становитимуть близько 47 млн. тонн.
Активно експортують свою продукцію на світовий ринок та країни Південної Америки, непогані прогнози щодо врожаю та у США.
Витрати ж на вирощування більшості культур в Україні, навпаки, збільшилися, не кажучи вже про логістику, що сильно подорожчала.
"Навесні по бюджету посівної сильно вдарили добрива, які через рекордні ціни на газ тоді були дуже дорогими. Зросли ціни також на насіння та засоби захисту рослин. Тому вкладення в кожний гектар виявилися супер високими. Наприклад, по пшениці це 32 тисячі гривень на гектар. Щоб спрацювати хоча б у невеликий прибуток за нинішніх закупівельних цін на зерно, потрібно було отримати врожай хоча б 70 центнерів з гектара, а у більшості господарств - лише 50 центнерів", - каже Леонід Центило.
Плюс до цього зростають ціни та на пальне.
За підсумками, за офіційними даними Мінагрополітики, середня врожайність пшениці цього сезону склала 5,4 тонни з гектара, вкладення 141 долар на тонну, а цінник на пшеницю на елеваторі – 101 долар. Виходить, мінус 41 долар на кожній тонні пшениці чи мінус близько мільярда доларів на врожаї цієї культури.
Щодо ячменю ситуація ще гірша. Урожайність склала 4,2 тонни з гектара, вкладення – 153 долари на тонну, а закупівельна вартість на елеваторі – всього 82 долари. Тобто збиток на кожній тонні – 71 долар.
Мінус за кукурудзою, за підрахунками Мінагрополітики – 58 доларів на тонні. Хоча, як каже Центило, деяким господарствам із цієї культури вдалося вийти у плюс. Але лише тим, хто зібрав по 10 тонн з гектара (середня врожайність країною - 7,9 тонн).
"За рахунок того, що була суха погода, вдалося заощадити на сушінні, тому при складанні в гектар на рівні 25-30 тисяч гривень змогли отримати виторг 40 тисяч гривень", - каже Леонід Центило.
За соняшником, як стверджують у профільному міністерстві, загальний мінус країною - 34 долари з кожної тонни або 465,5 млн з валу. По ріпаку – мінус 5 доларів з тонни.
У плюсі вийшла тільки соя - з кожної тонни прибуток склав 57 доларів.
Але якщо брати врожай-2023 загалом, результат просто катастрофічний – збитків більше ніж на 3,5 млрд. доларів.
"Вже минулого року показник EBITDA українських агрокомпаній знизився, порівняно з довоєнним 2021 роком, більш ніж у чотири рази - до рівня 207 доларів на гектар угідь, а рентабельність майже вп'ятеро - з 91% до 19%. Але цього року ситуація за підсумками сезону буде ще гірше, оскільки продовжилося зростання цін на ресурси, обвалилася закупівельна вартість та подорожчала логістика”, - каже Забловський.
"Навесні багато хто вже не посіється"
Леонід Центило каже, що господарства виживають як можуть.
"Простіше тим, у кого є і рослинництво, і скотарство. Не потрібно купувати дорогі корми, бо є своя соя, при цьому можна непогано заробляти на молоці, воно продовжує дорожчати, і середній цінник нещодавно піднявся ще на гривню - до 17 гривень за літр", - розповідає Центило.
Але така диверсифікація є лише в небагатьох господарств.
"Невеликі фермерські господарства із земельним банком до 500 гектарів - майже все у збитках. Про мінуси за підсумками сезону відзвітували 92% опитаних нами фермерів. За останні два роки кількість фермерських господарств в Україні вже зменшилася на 40%, закрилося до 11 тисяч господарств. І, схоже, цей процес триватиме. Деякі, щоби вижити, об'єднуються із сусідніми господарствами, інші здають конкурентам свої землі в оренду, а самі взагалі припиняють роботу", - розповідає Іван Томіч.
Багато аграріїв уже зменшили площі під осінню посівну.
"Якщо раніше сіяли до 7 млн гектарів, то цього року - 4 млн. А через несприятливу погоду нормальні сходи є лише на 3 млн га", - каже Томіч.
За його словами, навесні кількість "відмовників", які просто не сіятимуться, може ще більше зрости.
"Ми чекаємо, що закупівельні ціни на кукурудзу, яку став масово скуповувати Китай, хоча б трохи зростуть. Це дозволить заробити на весняну посівну. Плюс - очікуємо на продовження кредитування з боку держави. Якщо цього не буде, навіть щодо стабільні господарства можуть скоротити площі під весняну посівну", - каже нам Леонід Центило.
"Пам'ятайте, як наприкінці 90-х у нас навесні залишалися порожніми багато угідь - нема на що, та й не навіщо було сіяти. Схоже, зараз ми повертаємося в ці смутні часи", - каже Томіч.