Після арешту Павла Дурова месенджер Телеграм стає осередком боротьби за свободу слова.
Про це пише газета The New York Times.
Повідомлення про арешт Дурова шанувальники сервісу визнали свідченням спроб влади цензурувати свободу слова в інтернеті, тоді як влада, особливо європейська, посилила тиск на компанії, щоб ті "боролися з дезінформацією", онлайн-екстремізмом, загрозами безпеці дітей та розповсюдженням незаконних матеріалів. сказано у матеріалі.
При цьому, зазначає видання, арешт Дурова не має прецедентів. Раніше керівників інших соцмереж викликали на допити, наприклад, засновник Фейсбуку Марк Цукерберг давав свідчення Сенату США у справі про витік даних користувачів. Але рідко коли великого керівника технологічної компанії було заарештовано за те, що відбувається на керованих ним майданчиках.
Президент Франції Емманюель Макрон вперше прокоментував арешт Дурова. У соцмережі Х політик заявив, що це "не політичне рішення", а пов'язане із розслідуванням правоохоронців.
Президент Франції додав, що країна віддана свободі слова, але "свободи реалізуються в рамках, встановлених законом".
"Арешт голови Телеграма на території Франції стався в рамках судового розслідування, що триває. Це в жодному разі не політичне рішення. Рішення залишається за суддями", - написав Макрон.
Раніше ми докладно аналізували можливі причини арешту Дурова у Парижі.