Військова економіка Росії допоможе їй воювати ще 5-6 років, а це більше, ніж може собі дозволити Україна. Про це пише французька газета "Le Monde".
Видання аналізує три фактори зростання - "величезні суми, витрачені на військову промисловість, оплату праці контрактників та допомогу сім'ям на смерть".
Газета пише, що майже 400 тисяч росіян підписали військові контракти лише у 2023 році, і виплати новим добровольцям продовжують зростати, і контрактникам платять удесятеро більше за мінімальну зарплату.
"З'явилася дивна економічна модель, згідно з якою мертвий росіянин заробляє для своєї сім'ї більше, ніж живий. Фактично, якщо чоловік вирішить піти воювати і помре у віці між 30 та 35 роками, його смерть буде більш "вигідною" з економічного погляду, ніж його майбутнє. Підписання контракту з армією означає, що він заробляє вдесятеро більше мінімальної зарплати, а головне, якщо він загине в бою, його найближчі родичі отримають допомогу на випадок смерті, яка може становити до 11 мільйонів рублів залежно від регіону", - пише видання.
"Це безпрецедентно, адже росіян завжди відправляли в армію з примусу або з патріотизму. Володимир Путін створив абсолютно нову реальність", - заявив виданню російський економіст Владислав Іноземцев, який живе в США.
За його оцінками, щороку в середньому набирається щонайменше 200 000 солдатів-контрактників.
"В результаті величезних сум, витрачених на військову економіку та оплату контрактників, зростання економіки в основному забезпечувалося за рахунок споживання. Згідно з попередньою оцінкою Росстату, валовий внутрішній продукт у другому кварталі підскочив на 4% у річному обчисленні", - йдеться у статті.
Рівень безробіття в РФ знаходиться на найнижчому за всю історію рівні – 2,6%. Грунтуючись на цих макроекономічних параметрах, у липні Світовий банк включив Росію до списку країн із "високим рівнем доходу".
Більше того, російська економіка ніколи не була у найкращій формі, незважаючи на західні санкції. "Завдяки скороченню відтоку капіталу внаслідок санкцій внутрішній попит зміг зрости, особливо в секторі послуг. Бюджет отримує більше доходів, а імпорт підтримується на достатньому рівні", - резюмує експерт.
Чи стійка економічна "модель" Володимира Путіна? Владислав Іноземцев вважає, що так. "Росія залишається найбільшим у світі експортером сировини, що дає Кремлю дохід, необхідний для зброї та оплати солдатів, що відправляються на фронт".
Ризики для такого роду економічної моделі – вичерпання трудових резервів та виробничих потужностей, про що заявляли і в центробанку РФ. До цього додається жорстка конкуренція за робочу силу між армією та промисловістю, зокрема - підприємствами ВПК, які працюють "у шаленому темпі", двадцять чотири години на добу, сім днів на тиждень.
За останні десять місяців, за словами віце-прем'єра Дениса Мантурова, 520 тисяч працівників пішли з цивільних підприємств до оборонної промисловості. Зарплати там привабливіші. Тому "нестача робочої сили - це зараз головна проблема Росії". Два мільйони робочих місць у промисловості зараз залишаються незаповненими, за даними Росстату.
У той же час Іноземців вважає, що завдяки торгівлі сировиною таких темпів зростання Росія здатна добиватися ще п'ять-шість років, "а це набагато довше, ніж може витримати Україна".
Крім того, як пише видання, цей тип економіки стимулює російську владу не закінчувати війну в Україні, оскільки масштабна демобілізація нібито "обнулить досягнуте зростання".
Науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона та директор з міжнародних справ Київської школи економіки Еліна Рибакова вважає, що "політично та економічно Путін не зацікавлений у тому, щоб лопнув цей економічний міхур", оскільки "альтернативи цій макабричній економіці, від якої виграє вся країна, немає".
На її думку, мілітаризація російської економіки значно ускладнює перспективи припинення війни Україні "можливо, для Кремля прагматичніше продовжувати цю мілітаризацію економіки".
Раніше The Economist писав, що незважаючи на жорсткі санкції, економіка Росії "сильно зростає".