Аналізуємо підсумки 1078 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Росіяни наступають на правому березі річки Оскол у Харківській області. Про це свідчить мапа військового паблика Deep State.
По-перше, вони просунулися на південь від села Західне і в бік дороги, що веде на північ із Куп'янська. Після чого до околиць Куп'янська на правому березі Оскола від лінії фронту на північ від залишилося близько п'яти кілометрів.
Тобто не виключено, що російські війська таким чином хочуть наступати на правобережну, західну частину міста, яке раніше штурмували лише зі сходу.
По-друге, росіяни захопили ще один, уже четвертий, плацдарм на правому березі Оскола - просунувшись у районі села Тополі, що біля самого кордону.
Україна просування там не коментувала.
Російські телграмм-канали писали про просування армії РФ у кишені на захід від Курахова і захоплення села Дачне, і навіть про тиск росіян з флангів на Константинополь і Андріївку, щоб кишеню " зачинити ".
Українські джерела цього не підтверджували.
Сьогодні українські ресурси написали, що інтенсивність російських атак спадає.
Маючи дані Генштабу ЗСУ, Deep State пише, що за вчора було 80 атак росіян, а на піку в грудні - 292.
По місяцях ситуація така:
- листопад – 5205 (середньодобова кількість штурмів – 173.5);
- грудень – 6247 (201.5);
- січень - 5087 (164);
- 4 дні лютого - 381 (95).
Раніше телеграм-канал також зазначав, що в січні Росія захопила менше територій, ніж останні місяці минулого року (пік захоплень припав на листопад).
Зазначимо, що із цифрами кількості штурмів ці дані не корелюють. Наприклад, у січні їх було майже стільки ж, скільки й у листопаді, хоча території Росія в останній місяць осені взяла значно більше. Тому наскільки взагалі об'єктивні дані Генштабу про кількість російських атак – питання.
Крім того, по 4 днях лютого ще рано робити висновки щодо тенденції.
Якщо порівняти дані з українських і російських телеграм-каналів, можна дійти невтішного висновку, що командування ЗСУ з другої половини січня масовано вводить у бій резерви, щоб зупинити просування РФ на Покровському і Кураховском напрямі, і навіть у Курської області. Можливо, з цим пов'язане уповільнення просування росіян у січні. Але тут головне питання - чи достатньо українських військ резервів, щоб росіян стримувати і далі. І чи достатньо резервів у російських військ, щоб наступ продовжувати.
До обстрілу. Вночі дрони атакували нафтобазу на Кубані. За даними влади РФ, спалахнув резервуар із залишками нафти в станиці Новомінська. Губернатор Краснодарського краю заявив, що пожежа вже загашена.
В Україні дрони атакували Харків, де постраждала, серед іншого, будівля, де знаходилися адміністративні органи.
Міненерго тим часом підтвердило інформацію "Країни" про удари по об'єктах газовидобування.
Міністр енергетики Галущенко сьогодні заявив, що російський обстріл серйозно вплинув на власний видобуток газу в Україні.
Подробиці він не навів, але, нагадаємо, ми писали про те, що у суботу однією з метою ударів РФ було Яблунівське газове родовище у Полтавській області.
Також Галущенко підтверджує, що Україні знадобиться імпорт мінімум мільярда кубометрів газу до кінця року. Він потрібен буде для проходження цієї зими та підготовки до наступної. "Безумовно, імпорт газу нам потрібен. А щодо обсягів, то дивитимемося, з чим ми вийдемо з цього сезону, враховуючи, в тому числі, і наслідки російських атак на газову інфраструктуру. Побачимо, але, гадаю, точно не менше 1 млрд куб. м потрібно буде імпортувати до кінця року", - сказав Галущенко.
Нагадаємо, однією з головних причин дефіциту газу (хоча ще влітку НАК "Нафтогаз" заявляв, що Україна пройде зиму без імпорту газу), стало, крім російських ударів, припинення транзиту газу з РФ, що вдвічі збільшила потребу в технічному газі для підтримки тиску в ГТС.
Втрати ЗСУ та мобілізація
Зеленський учора заявив, що втрати ЗСУ загиблими становлять 45 100 осіб. Така цифра пролунала в інтерв'ю британському журналісту Пірсу Моргану.
Нагадаємо, що 8 грудня президент заявляв про 43 тисячі загиблих. Виходячи з чого, кількість убитих майже за два місяці зросла на 2100 осіб. Таким чином, щоденні втрати ЗСУ загиблими, за логікою президента, становлять 36 осіб на день (або близько тисячі на місяць).
Також за цей період поранених побільшало на 20 тисяч осіб - на початку грудня Зеленський говорив про 370 тисяч, а зараз заявив про 390 тисяч. Це по 344 особи на день або приблизно по десять тисяч на місяць.
Виходячи з цих цифр, не зовсім зрозуміло, звідки у ЗСУ виникли проблеми з мобілізацією, про які нещодавно заявляло керівництво армії.
Від нардепів раніше звучала цифра, що зараз набирають до армії по 15-20 тисяч новобранців щомісяця. І виходить, що цей набір у півтора-два рази перекриває, якщо спиратися на статистику Зеленського, втрати ЗСУ, які, якщо вірити даним президента України, становлять лише 10-11 тисяч загалом (убитими та пораненими).
Тобто цифри, озвучені зараз Зеленським, прямо суперечать інформації головкому Сирського, який нещодавно казав, що темпи мобілізації не дозволяють заповнювати потреби ЗСУ у поповненні (тому й доводиться переводити в піхоту солдатів із сил ППО та медиків).
При цьому є інші оцінки українських втрат. Наприклад, спецпредставник Трампа Україною Келлог у січні заявив, що Україна втратила понад 90 тисяч військових убитими.
А головний редактор "Цензора" Бутусов на початку грудня заявляв, що кількість загиблих становить 70 тисяч, зниклих безвісти – 35 тисяч.
Тобто інші джерела говорять про більш високі цифри втрат - з яких стає зрозуміліше, чому військові говорять про нестачу людей і слабку ефективність мобілізації.
Напади на військкомати продовжуються
Сьогодні в Україні стався напад ще на один ТЦК – у Кам'янці-Подільському. За даними поліції, одна людина загинула, четверо постраждали.
Поки версії різняться – одні пишуть про кидок гранати до будівлі військкомату. Інші - про підрив саморобного вибухового пристрою із загибеллю підривника (влада міста повідомляє, що цивільний попросив передати мобілізованому, замкненому у військкоматі, сумку з речами, яка вибухнула в момент передачі).
Це вже третій такий випадок за останні дні. У суботу та неділю вибухи пролунали у Рівненському та Павлоградському військкоматах. СБУ сьогодні заявила про розкриття обох інцидентів.
ТЦК у Рівному підірвав 21-річний хлопець із Житомирської області. Він зайшов із вибухівкою у рюкзаку до будівлі військкомату, після чого пролунав вибух. Сам він загинув, вісім військкомів отримали поранення. За версією слідства, смертника завербували "втемну" російські спецслужби, вони ж віддалено активували вибуховий пристрій.
Після вибуху у Павлограді СБУ затримала трьох українців 21-22 років.
Один - мешканець Павлограда - зробив вибухівку, начинивши її цвяхами та гайками, і залишив у сховку. Двоє інших приїхали з Одеської області, забрали звідти вибухівку та заклали біля будівлі ТЦК, а навпаки поставили камеру відеоспостереження (кадрів із якою ніхто не публікував). Вибухівку активували віддалено, поранення отримав 24-річний військовослужбовець.
За версією слідства, підозрювані завербували РФ в інтернеті. Їх взяли на квартирах, де хлопці переховувалися.
2025 року було вже дев'ять терактів усередині або біля ТЦК, повідомив голова Нацполіції Виговський. При цьому іноді на 102 надходить виклик поліції на об'єкт, де вже було закладено вибухівку. За цими підривами стоять спецслужби РФ для дестабілізації, заявив Виговський.
Нагадаємо, що ці інциденти – а також вбивство у суботу співробітника військкомату на заправці у Полтавській області – підняли в Україні дискусію про негативне ставлення до ТЦК у багатьох жителів країни, які у коментарях почали підтримувати напади на військкомів. У відповідь на це окремі волонтери та військові почали вимагати права стрілянини на поразку цивільними, якщо вони загрожують співробітникам ТЦК.
Враховуючи, скільки зараз відбувається вуличних конфліктів із працівниками військкоматів, такі заклики, мабуть, спрямовані на те, щоб перехожі припинили підтримувати чоловіків, яких насильно вивозять до військкомату.
При цьому випадків свавілля з боку військкомів менше не стає - буквально сьогодні пройшла інформація про чергового призовника, що помер від побоїв.
Чи виконає Трамп вимоги Зеленського?
Вчора Володимир Зеленський в інтерв'ю британському журналісту Пірсу Моргану зробив низку заяв про позицію України після закінчення війни.
Він заявив, що готовий до прямих переговорів із російським президентом. «Якщо люди вважають, що ми маємо перейти до дипломатичних заходів, і я вважаю, що ми готові перейти до дипломатії, то ми говоритимемо з Путіним», - сказав Зеленський. Така розмова може статися, "якщо це буде єдина конфігурація, в якій ми зможемо досягти миру для українців та не втрачати людей".
Щоправда, поки що не зрозуміло, наскільки Київ до таких переговорів насправді готовий. Жодних спроб їх зробити Банкова не робила, і указ про заборону переговорів із Путіним не скасовувала.
По-друге, український президент заявив про неможливість повернути захоплені території лише військовим шляхом.
"На жаль, нинішнього рівня міжнародної підтримки недостатньо, щоб повністю витіснити Путіна. Але ми повернемо собі наші землі – шляхом військових дій, за допомогою дипломатії та згодом", - сказав Зеленський, додавши, що це може статися, якщо проти Росії об'єднається практично весь світ – від Заходу до "глобального Півдня". Тільки у цьому випадку "Путін буде змушений негайно відступити".
Також він сказав, що і нинішню територію Київ не зможе утримати, якщо закінчиться американська допомога (нагадаємо, що поки що відвантажуються схвалені Байденом поставки, при Трампі жодної нової допомоги не виділялося).
При цьому Зеленський зробив низку застережень, які показують, що його позиція взагалі не змінилася.
Він сказав, що "найшвидший шлях до дипломатії – гарантування членства України в НАТО та підтримка сильної армії". Зеленський і раніше казав, що без прямих військових гарантій від Заходу сідати за стіл не хоче переговорів. І значну частину цього інтерв'ю він також присвятив цій тезі.
Також, у разі відмови в НАТО, він вимагає, як ми вже вчора писали, надати Україні ядерну зброю.
"Тоді (якщо не беруть у НАТО - Ред.) нехай вони дадуть нам ядерну зброю. Чи дадуть вони нам ракети в такій кількості, щоб ми могли зупинити Росію? Я не впевнений у цьому, але думаю, що це допомогло б. Інакше які ракети зможуть зупинити ядерні ракети Росії? ут нам фінансувати мільйонну армію, перемістіть свій контингент у ті регіони нашої країни, де ми хочемо стабільності, щоб люди мали спокій", - виклав свої побажання Зеленський.
Судячи з тону президента, на даний момент Захід жодних форм військової підтримки, що юридично зобов'язує, Україні за підсумками війни давати не обіцяє. Причина – у різних підходах сторін.
Зеленський, як бачимо, дотримується тієї концепції, що Росію треба "примусити" до певного варіанту світу - за якого Москва погодиться або на членство України в НАТО, або на введення в країну запарних миротворців і не вимагатиме зміни політичного курсу.
Але Росія заявляє, що на членство України в НАТО та західних миротворців вона не погодиться. І для неї це "червоні лінії".
Головне питання – куди за підсумком схилиться позиція Трампа.
Якщо враховувати заяви республіканця, що звучали досі, то вони суперечать центральному посилу плану Зеленського - що США повинні прийняти Україну в НАТО або витратити нові сотні мільярдів доларів на її озброєння.
Трамп завжди критикував Байдена за величезні витрати на Київ і, прийшовши до влади, насамперед почав масштабно "різати" фінансування на іноземні програми (під закриття потрапили й десятки українців). Також Трамп неодноразово негативно висловлювався щодо планів членства України в НАТО.
Щодо миротворців Трамп публічних заяв не робив. Але ЗМІ писали, що він проти відправки американських військ в Україну після завершення війни, на чому наполягають європейці та Зеленський, котрий прямо каже, що сил тільки Європи буде недостатньо.
Крім того, американський президент неодноразово заявляв, що Україна – це проблема Європи, а не США, і нехай європейці фінансують Київ, якщо вони можуть собі це дозволити.
З чого можна припустити, що Трамп прагнутиме знайти насамперед той варіант рішення, за якого США зможуть реалізувати закінчення війни без великих фінансових витрат та ризику військової ескалації.
Втім, який саме мирний план оголосить Трамп – гадати лишилося недовго. Він має бути представлений на Мюнхенській конференції з безпеки, куди 14 лютого приїде спецпредставник Трампа Україною Келлог.
Сам президент США вчора заявив, що з Україною та Росією вже ведуться переговори, і вони є "дуже конструктивними".
"Ми розмовляємо з російським та українським керівництвом. У нас дуже хороші переговори йдуть, і я сподіваюся, я впевнений, що незабаром ситуація докорінно зміниться. Тому що ну не можна допустити, щоб це (війна – Ред.) тривало", - заявив Трамп.
При цьому, що характерно, у Росії сьогодні заявили, що контакти США та РФ, які йдуть по лінії окремих відомств, "інтенсифікувалися останнім часом". Про це сказав речник Кремля Пєсков.
Щодо контактів з українською стороною, то про них уже відомо офіційно - днями з радником з національної безпеки Трампа Уотцем говорив голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Також Зеленський заявив, що у середині лютого у Києві чекають з візитом Келлога.
Торгова війна Трампа та Україна
Анонсована раніше Вашингтоном розмова президента Сполучених Штатів Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна, схоже, зірвалася. При цьому торговельна війна між США та Китаєм наростає.
Учора у Білому домі офіційно заявили газеті Politico, що лідери двох країн зателефонують 4 лютого. Але поки що жодних повідомлень про розмову не надходило. Причому це не перший нездійснений анонс такої розмови.
Тим часом наростає "війна мит", яку розпочав Трамп, запровадивши 10-відсоткові тарифи на всі китайські товари. Китай відповів тим самим ряду американських товарів.
Також Пекін, за даними Reuters, обмежив експорт низки металів, які використовуються в оборонній, енергетичній та інших галузях промисловості США.
Зокрема, вольфраму, у постачанні якого Китай контролює третину світового ринку, а США активно використовують, хоча самі не добувають.
Крім того, під посилений контроль потрапив індій, необхідний виробництва дисплеїв і екранів. Китай є найбільшим світовим виробником Індії, на його частку припадає 70% світового виробництва. До 2024 року чверть імпорту Індія до США надходила з Китаю.
Американська пошта в той же час заявила, що припиняє приймати поштові посилки з Китаю та Гонконгу до особливого розпорядження.
Це сталося після того, як Трамп скасував безмитне ввезення невеликих посилок вартістю менше ніж $800 (в рамках тих же нових тарифів проти КНР). Нагадаємо, що китайські товари активно продаються через маркет-плейси по всьому світу (у тому числі й у США) із доставкою споживачам поштою.
Зазначимо, що попередні торгові війни, які розпочав Трамп із Мексикою та Канадою, закінчилися досить швидко після поступок (багато в чому символічних) з боку мексиканців та канадців. Але, зважаючи на все, з Китаєм поки що все набагато складніше.
Для України, як ми вже писали, погіршення відносин США і Китаю є дуже небезпечним, оскільки це збільшує для Пекіна важливість відносин з РФ, що може мати широкі наслідки - починаючи від повної відмови Китаю дотримуватися американських санкцій проти Росії і закінчуючи різким збільшенням військової підтримки. Останній момент може зіграти чималу роль, з урахуванням того, що Китай є світовим лідером у виробництві дронів та інших роботизованих систем, а також виривається вперед у галузі штучного інтелекту.
Як заявив у січні під час дебатів в ООН представник КНР Ген Шуан, якби Китай здійснював до Росії військові поставки, "ситуація на полі бою в Україні не була б такою, як зараз".