У заяві Володимира Зеленського за підсумками розмови з президента США Дональдом Трампом головною є фраза про підготовку нової угоди України та США щодо безпеки, економічної та ресурсної взаємодії.
У заяві Трампа за підсумками розмови із Зеленським головною була така фраза: "Ми обговорили безліч тем, пов'язаних з війною, але в основному зустріч, яка намічена на п'ятницю в Мюнхені, делегацію очолять віце-президент Джей Ді Венс і державний секретар Марко Рубіо.
У зв'язку з цим варто згадати, що сьогодні в Києві був міністр фінансів США Скотт Бессент. Він привіз проект інвестиційної угоди про доступ американців до українських корисних копалин.
За даними FOX Business, Зеленський має намір вивчити пропозицію та дати відповідь у п'ятницю, коли зустрінеться з віце-президентом Джей Ді Венсом у Мюнхені.
Це дав зрозуміти і сам Зеленський, який після зустрічі з Бессентом заявив, що "ми отримали американське бачення поглиблення нашої роботи, обговорили сьогодні зміст цих пропозицій, працюємо заради сильної оборудки. Розраховуємо на досягнення прогресу вже під час Мюнхенської конференції безпеки".
Якщо порівняти заяви Зеленського і Трампа, а також заяви президента США та Путіна про старт переговорів про якнайшвидше завершення війни (і аналогічну заяву Єрмака ), то виходить приблизно така картина.
- Є вже якесь спільне бачення у Трампа щодо умов завершення бойових дій. Вашингтон їх зараз погоджуватиме з Москвою та з Києвом, після того як Трамп отримав від Путіна та Зеленського принципову згоду на старт переговорів.
- США, виходячи із заяв Трампа та Зеленського, запропонували Україні нові домовленості щодо гарантій безпеки та розробки природних ресурсів. Натомість Зеленський має погодитися на якнайшвидше завершення війни. Рішення має бути ухвалене (або не ухвалене, якщо Зеленський не погодиться, вважаючи пропозиції США з безпеки та іншого недостатніми) під час зустрічі української та американської делегацій у Мюнхені наприкінці тижня. Це найближча ключова точка, від якої потім залежатиме подальший хід переговорів.
- Якщо за угодою щодо природних ресурсів приблизно зрозуміло, в чому суть (доступ американців до розробки корисних копалин в Україні), то про які гарантії безпеки йдеться, менш ясно. Сьогодні глава Пентагону Хегсет цілком однозначно заявив, що ні членства України в НАТО, ні участі США у миротворчій місії не буде. Тому максимум, про що може йтися в американських гарантіях, - це гарантії продовження постачання зброї та після завершення бойових дій в обмін на доступ до корисних копалин. Це не те, чого хотів Зеленський. Але невідомо, чи піде він у Мюнхені "у відмову", вимагаючи більшого, або прийме те, що пропонують американці, розуміючи ризик того, що у разі відмови США взагалі можуть припинити будь-яку допомогу.
- Що стосується загальних умов припинення вогню, то в базовому варіанті вони, швидше за все, включатимуть зупинку війни по лінії фронту. А також відмова у прийнятті України до НАТО. Принаймні про це говорили практично всі представники команди Трампа.
- Усе це ще означає, що завершення війни гарантовано. Як писалося вище, теоретично, Зеленський може відкинути пропозиції американців, сподіваючись на підтримку з боку "партії війни" на Заході. Остання вже прокачує у ЗМІ тему, що прагнення Трампа якнайшвидше укласти світ штовхає Україну до "капітуляції". Зрештою, свої умови є й у Путіна. І не факт, що вони збігаються повністю з баченням Трампа (Кремль, нагадаємо, потребує всієї території чотирьох областей, підписання мирного договору, зняття санкцій тощо).
Але навіть якщо Москва і піде на компроміси, погодившись із запропонованою Трампом схемою "спочатку перемир'я по лінії фронту, потім вибори в Україні, потім мирний договір", то, як ми писали, постає проблема Курського плацдарму ЗСУ, який Зеленський хоче обміняти на частину захопленої української території, але Москва вже заявила, що про це не може бути. Тому або Зеленський погодиться просто звідти вивести війська, або Трамп вирішить чимось сильно натиснути на Путіна, щоб той погодився на обмін території (хоча це може призвести до різкого загострення відносин між Москвою і Вашингтоном і зривом будь-яких переговорів), або настання перемир'я загальмується доти, доки армія РФ відтепер не буде. А це може забрати чимало часу.
Загалом проблем на шляху до припинення вогню чимало. Але явний настрій Трампа завершити війну, позитивну реакцію Путіна на розмову, публічні заяви Зеленського та його команди про старт переговорів дають певну надію на те, що цього разу вони не зірвуться і війна буде завершена. Тим більше що очікування, що створюється всіма цими заявами в суспільствах швидкого світу, може саме по собі стати сильним фактором, що впливає на керівництво воюючих країн.
З іншого боку, час переговорів дуже небезпечний, оскільки багато є сторін, зацікавлених у їхньому зриві. І тоді замість перемир'я може розпочатись загострення. З конкретних прикладів – криваве протистояння на Майдані 18-20 лютого 2014 року.
За кілька днів до того начебто йшли успішні переговори між Януковичем та опозицією. Майданівці покинули будівлю КМДА, урядові війська звільнили вулиці. А потім почалося різке загострення. Пік його припав на 20 лютого - перед тим, як до Києва прилетіли міністри закордонних справ, домовлятися про завершення протистояння.
Нині теж багато ризиків. Багато охочих не допустити закінчення війни. Плюс поки що не до кінця зрозумілий вплив розмов про мир на воюючі армії та на керованість ними.
Тому що швидше припиниться вогонь, то більше шансів, що вдасться домовитися про мир і ситуація не зірветься в ескалацію.