Звинувачення на адресу ЄС, критика за Румунію, контакти із РФ. Головні заяви Венса у Мюнхені

Венс виступив у Мюнхені. Скріншот

У Мюнхені на конференції з безпеки розпочав свій виступ віце-президент США Джей Ді Венс. У своїй промові він торкнувся кількох геополітичних актуальних тем.

Насамперед він різко критикував політику Євросоюзу та окремих європейських країн. Зокрема, розкритикував скасування виборів у Румунії, назвавши це "відходом від демократії".

"У грудні Румунія відмінила результати президентських виборів на основі якихось відомостей розвідки і під тиском континентальних сусідів. Наскільки я розумію, стверджувалося, що російська дезінформація поширювалася і вплинула на вибори. Хочу запитати європейських друзів: ви вважаєте, що Росія неправильно робить, коли поширюю? тен тисяч доларів, на які така реклама купується, то така демократія не дуже сильна взагалі... Коли європейські суди скасовують результати виборів, то ми запитуємо: які це все-таки стандарти?

Ще він звинуватив ЄС у обмеженні свободи слова.

"На жаль, я не завжди розумію, що сталося з переможцями у холодній війні. Я був у Брюсселі. Деякі комісари попереджають, що певні ЗМІ можуть бути закриті, щоб запобігти поширенню шкідливих закликів до насильства або попередити антифеміністські виступи", - заявив Венс.

"Європа відійшла від наших спільних цінностей", – продовжив свою розгромну критику Євросоюзу віце-президент.

Якщо США змогли пережити роки промов Грети Тунберг, то і Європа зазнає Ілона Маска кілька місяців, сказав Венс.

"Це найважливіший факт, який я вивчив: не всі громадяни наших країн вважають себе навченими тваринами, яких не треба питати. Якщо США змогли пережити 10 років повідомлень про Грета Тунберга, ви потерпіть пару місяців пости Ілона Маска. Демократія ґрунтується на принципі, що голоси людей мають бути почуті," їх не можна.

Також він заявив, що не Росія і Китай є головними загрозами для Європи, а проблеми є всередині самого ЄС.

"Загроза, яка мене найбільше турбує з приводу Європи, - це не Росія, не Китай, не будь-який інший зовнішній фактор. Мене хвилює загроза зсередини, відступ Європи від деяких її найважливіших цінностей", - зазначив Венс.

Дісталося від нього й організаторам Мюнхенської безпекової конференції за заборону брати участь у заході вкрай правим і лівим партіям.

"Вони відображають певну частину суспільства. Ми маємо вести з ними діалог, але не зобов'язані погоджуватися з ними", - заявив Венс.

Венс додав, що готовий приїхати до Москви для переговорів щодо України. Також він висловив упевненість, що США зможуть домовитись про завершення війни в Україні. За його словами, з Росією необхідно домовитись про завершення війни в Україні.

Венс торкнувся і теми масової міграції, назвавши її головною проблемою Європи та США.

"Це виникло не з нізвідки, а результат політичних рішень. Жахи вчорашнього теракту в Мюнхені - це також результат цих рішень", - сказав віце-президент США.

Повний текст виступу Венса

Ми говоримо про зовнішні загрози безпеці, і тут є багато військових лідерів, але сьогодні ситуація з європейською безпекою дуже напружена. Я вважаю, що нам потрібно дійти згоди між Україною та Росією, і дуже важливо, щоб Європа також стала і відповіла на виклики.

Але найбільше мене турбує не Росія, не Китай і не якісь зовнішні сили. Мене справді хвилює внутрішня безпека.

Відхід Європи від одних із найглибших цінностей, які ми поділяємо із США. Наприклад, колишній єврокомісар у своєму виступі на ТБ схвально говорив про те, що румунський уряд анулював вибори, пояснюючи це тим, що процес пішов не за планом. І це може статися й у Німеччині. Ці заяви шокують американців, адже все, на що ми витрачаємо гроші та дотації, має відповідати нашим демократичним цінностям.

Те саме стосується України: якщо ми допомагаємо будувати оборонні можливості та демократію, але водночас бачимо, як європейські суди скасовують вибори, ми запитуємо себе, чи відповідаємо власним високим стандартам.

Я говорю "ми", тому що вірю, що ми всі в одній команді. Ми маємо робити більше, ніж просто говорити про демократичні цінності — ми маємо жити ними.

Холодна війна була боротьбою за захист демократії від тиранії. Переслідування інакодумців, скасування виборів та закриття церков — чи були ці люди добрими? Звісно, ​​ні.

Дякувати Богу, що вони програли холодну війну. Вони не поважали свободу, яка дає можливість помилятися, розвиватися та творити. Демократія — це коли люди самі ухвалюють рішення, а не коли їм диктують, що думати та відчувати.

Однак коли я дивлюся на Європу сьогодні, не завжди зрозуміло, що сталося з тими, хто виграв холодну війну.

Я був у Брюсселі, де обговорювалася ідея закриття соцмереж під приводом боротьби з розпалюванням ненависті. У Швеції нещодавно засудили християнського активіста лише за те, що він був присутній на слуханнях. У Великій Британії два роки тому 52-річного ветерана Адама Сміт-Коннера засудили за те, що він молився біля клініки, де проводять аборти. Він не заважав нікому, просто стояв у тиші.

Коли його спитали, про що він молиться, він відповів, що за свого ненародженого сина. В результаті його визнали винним та зобов'язали виплатити тисячі фунтів штрафу. Більше того, в Шотландії нещодавно надсилали листи з попередженням, що навіть молитва вдома може порушити закон.

Я дивлюся на це та бачу, як Європа відходить від цінностей свободи слова. І найгучніший тиск на свободу слова походить не з Європи, а з моєї країни. Попередня адміністрація США загрожувала соцмережам за поширення "дезінформації", але згодом виявилося, що багато з них було правдою.

Нині ситуація погіршилася. У грудні Румунія просто анулювала результати виборів, посилаючись на вплив російської дезінформації. Але якщо вашу демократію можна знищити парою сотень тисяч ботів, чи це означає, що вона настільки крихка?

Я вірю, що демократія сильніша, ніж багато хто думає, і вона зміцнюється, коли люди можуть вільно говорити. Це стосується й Мюнхенської конференції. Ми можемо не погоджуватися один з одним, але коли важливі політичні лідери порушують питання, ми повинні обговорювати їх, а не замовчувати.

Європа зіткнулася з кризою, але ця криза створена нами самими. Якщо лідери бояться свого народу, Америка нічим не зможе допомогти.

Щодо безпеки — скільки разів ми повинні терпіти теракти, які скоюють нелегальні мігранти, перш ніж змінимо пріоритети? Люди голосували за Брексіт, за припинення неконтрольованої міграції, але хіба це справдилося?

Люди дбають про своє майбутнє, їх турбують безпека, економіка, можливість утримувати сім'ї. Але політична еліта часто їх ігнорує.

Якщо ми боїмося слухати свій народ, навіть найграндіозніші проекти нічого не означають.Не бійтеся. Ми не повинні боятися свого народу, навіть якщо його думка відрізняється від нашої.

Дякую всім і нехай Бог благословить вас.

Читайте также
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи відтворення інформації, що містить посилання на «Інтерфакс-Україна», забороняється.