У вівторок у Саудівській Аравії відбудеться зустріч делегацій США та України. На ній, як заявляють члени команди президента США Дональда Трампа, Вашингтон порушить питання про якнайшвидше безстрокове припинення вогню.
Трамп демонструє оптимізм, заявляючи, що цього тижня відбудуться "хороші та значущі" події для України та Росії. Тобто він сподівається на результативні переговори та на серйозні зрушення щодо завершення війни.
Але чи так буде насправді?
Почнемо з того, що Україна не підтримує плану Трампа припинення вогню. Київ щастить на переговори свій план, підготовлений разом із Великобританією та Францією, який суперечить намірам президента США. Українська влада пропонуватиме не перемир'я, а тимчасовий мораторій на повітряні удари по інфраструктурі, а також атаки на море. При цьому наземні бойові дії продовжаться. Київ, Париж та Лондон хочуть переконати Трампа ухвалити такий план. Автори цієї ідеї, ймовірно, розраховують на те, що Росія відкине таку пропозицію, адже повітряні удари РФ завдають Україні більше збитків, ніж Росії – українцям. Після чого Володимир Зеленський та європейці скажуть Трампу: мовляв, ось бачите, ми за мир, а Росія проти, тож припиняйте переговори з Володимиром Путіним, відновлюйте допомогу Україні, давайте більше зброї та вводите проти РФ нові санкції для примусу до миру, а війна триватиме.
Чи Трамп прийме такий план – перше головне питання тижня.
Друге головне питання: якщо Трамп на план про тимчасовий мораторій на повітряні удари не погодиться, а продовжить наполягати на повному припиненні вогню, то якою буде реакція Києва? Відповідь на нього поки що не очевидна. З одного боку, українська влада, як зазначалося вище, має зовсім інший план, який не передбачає повного перемир'я. З іншого боку, відмова Трампу може призвести до тяжких наслідків – як мінімум до відмови відновлювати військову допомогу, як максимум до різкого посилення тиску Вашингтона на Київ та значного погіршення для України умов мирної угоди. Власне, додаткові умови припинення вогню, якщо вони будуть виставлені американцями, можуть відіграти чималу роль у тому, яке рішення ухвалить Зеленський. Чи буде серед них, наприклад, вимога проведення виборів після припинення вогню, до чого Банкова негативно ставиться.
Третє головне питання: якщо Україна погодиться на повне припинення вогню, чи піде на нього Росія?
Відповідь на це питання теж точно не відома. Хоча офіційні спікери з Москви продовжують говорити про неприйнятність просто перемир'я, у ЗМІ надходять сигнали, що Путін може за певних умов погодитись на припинення вогню. Крім того, вплинути на ставлення до цієї ідеї Кремля може готовність Трампа (якщо її буде виявлено) скасувати санкції проти РФ в обмін на підписання перемир'я. До речі, саме цього тижня, 12 березня, набувають чинності жорсткі санкції проти російського нафтогазового сектора, запроваджені ще Джо Байденом.
Також збільшує ймовірність згоди Москви на припинення вогню швидке настання армії РФ у Курській області, яке вже скоро може призвести до повної ліквідації плацдарму ЗСУ в цьому регіоні. Як ми вже писали, контроль українських військ над частиною Курської області був однією з головних перешкод до згоди Росії на перемир'я по лінії фронту, тому що довелося або залишати під контролем України частину міжнародно визнаної території Росії, або змінювати відхід ЗСУ з плацдарму в Курській області на захоплені райони України. І те, й інше для Кремля було неприйнятним.
Але зараз, коли шанси на утримання плацдарму різко знизилися і його повне повернення під російський контроль стало лише справою часу, Київ може погодитися вивести війська з Курської області в рамках угоди про припинення вогню. Або вони можуть залишити російський регіон ще до підписання такої угоди.
Останніми днями в Україні вже почали звучати заклики до виведення звідти ЗСУ, яким важче тримати оборону.