Чого добивається Москва обстрілом об'єктів української енергетики?
Найбільш поширена відповідь на це питання, яке часто дають у тому числі представники української влади, така: Кремль намагається змусити Київ прийняти свої вимоги про завершення війни, включаючи виведення військ з Донбасу, адже через обстріл зростає кількість українців, готових на мир на будь-яких умовах.
Водночас, ніхто точно не може сказати, які настрої в українському суспільстві пробуджують ці обстріли. А якщо й буде опубліковано соціологічні опитування, то вони напевно знову покажуть, що більшість громадян готові терпіти тягар воєнного часу стільки, скільки потрібно. Якщо опитування покажуть інші дані, їх, швидше за все, не оприлюднять.
Але навіть якщо влада через закриту соціологію і зафіксує готовність більшої частини суспільства до світу практично за будь-яку ціну, навіть за рахунок поступки Донбасу (такі настрої вже транслюють західні ЗМІ ), то це навряд чи вплине на рішення президента України Володимира Зеленського про війну та мир. Як не впливає на його рішення, обурення українців бусифікацією та закриттям кордонів для чоловіків. Ніхто через це не має наміру ні пом'якшувати мобілізацію, ні відкривати кордони. Влада робить те, що вважає за потрібне в умовах воєнного часу, незалежно від думки населення. Максимум, на що вони йдуть – це заспокійливі піар-заходи, мета яких – довести, що у Києві бачать проблеми та намагаються їх вирішити.
Проблеми зі світлом і опаленням та страждання людей через їхню відсутність могли б призвести до зміни позиції Києва щодо переговорів, якби українська влада сама хотіла піти на поступки. У такому разі вони використали б загрозу колапсу в енергосфері для пояснення громадськості, чому потрібні поступки. Однак зараз явно інша ситуація.
Зеленський на поступки йти не хоче, що загалом підтвердила недавня заява президента США Дональда Трампа про те, що саме Зеленський, а не голова Кремля Володимир Путін, гальмує мирний процес. Усі сигнали з Банковою показують, що там мають намір воювати й надалі, вважаючи, що фронт не посиплеться, енергетика та населення якось протягнуть до кінця зими, а там, дивишся, не за горами крах Росії під гнітом санкцій, українських ударів по нафтових об'єктах та інших проблем.
Звичайно, якщо настане довгостроковий блекаут і енергосистема опиниться в стані повного колапсу, тобто не буде можливості підтримувати роботу лікарень, залізничного транспорту, військових підприємств та інфраструктурних об'єктів, то переговорна позиція Києва може суттєво змінитись. Щоправда, цілком імовірно, тоді й російська позиція стане більш жорсткою, а умови світу будуть уже іншими.
Однак влада, судячи з їхніх дій та заяв, не вірить у можливість повного колапсу, хоча окремі депутати вже про таку загрозу попереджають. Тому на поступки Київ іти не має наміру.
Щоправда, якщо Трамп чинитиме на Україну жорсткий тиск з метою спонукати погодитися на поступки, проблеми в енергетиці можуть стати додатковим фактором, який підштовхне владу до такого кроку. Але поки що не видно ознак, що Трамп надаватиме якісь серйозні примусові заходи.
Втім, навіть якщо тотального колапсу не станеться, а продовжаться відключення світла за графіками, якщо проблеми в енергетиці не спонукають Київ поступитися, а війна продовжиться, те, що відбувається з українською енергосистемою, матиме довгострокові наслідки в війні, що йде на виснаження. Дедалі більше людей виїжджатимуть із країни, дедалі більше підприємств закриватиметься через нестабільне енергозабезпечення, дедалі менше надходитиме податків до бюджету, дедалі більше потрібно буде зовнішньої допомоги для підтримки життєдіяльності країни, якої й так не вистачає.
Тим більше, що, як кажуть енергетики, удари мають накопичувальний ефект і після кожного з них відновлювати роботу системи все важче. Якщо енергетика і переживе зиму, це означає, що атаки припиняться. До того ж, основна ударна сила РФ зараз - це безпілотники, яких, на відміну від ракет, виробляють багато. І в якийсь момент ситуація може стати по-справжньому критичною.