Сьогодні практично синхронно президент України Володимир Зеленський та президент РФ Володимир Путін (точніше, його помічник Юрій Ушаков) заявили про свої дзвінки до американського президента Дональда Трампа.
Обидва говорили про переговори про завершення війни, але по-різному.
З коментаря Зеленського можна зробити висновок, що він намагається просунути план європейців - на зустрічі "Великої сімки" довести Трампу, що справи на фронті у Росії такі погані, що Трампу немає сенсу більш дотримуватися "анкориджських домовленостей" з Путіним і переконувати Київ вивести війська з Донбасу, а також збільшити у всіх напрямках підтримку України.
А з коментаря Ушакова випливає, що Путін намагався не дати забути Трампу про "дух Анкоріджа". Звідси слова Ушакова, що Трамп пообіцяв вплинути на європейців та Київ (ймовірно, у плані спонукання їх до реалізації аляскинських домовленостей на кшталт виведення військ із Донбасу). Також на це ж працює і анонсований після розмови приїзд до Москви спецпредставників президента США Джареда Кушнера і Стівена Уіткоффа, що може стати приводом для Трампа не приймати жодних різких рішень щодо розвороту курсу на зустрічі "Великої сімки", якщо навіть його до цього будуть спонукати Київ і Європа ("потрібно дочекатися, чим закінчаться переговори Уіткоффа і Кушнера в Москві").
Незважаючи на загальний скептицизм з приводу "духу Анкоріджа", він таки свого значення остаточно не втратив. Поки Трамп повністю від домовленостей на Алясці публічно не зрікся, зберігається можливість, що він у якийсь час почне тиснути на Київ та Європу з вимогою їх виконати. Хоча зараз така ймовірність виглядає зовсім невеликою, а якщо республіканці програють вибори до Конгресу, то вона стане ще меншою.
Але навіть якщо жодного тиску від Трампа не буде, саме собою продовження діалогу Путіна з президентом США "у дусі Анкоріджа" утримує останнього від різних жорстких дій на адресу Москви і від розвороту до відновлення фінансової та військової допомоги Києву (зараз американці продають зброю Україні тільки за гроші).
А тому за "дух Анкоріджу" Путіну варто поборотися. Так само, як і з погляду Зеленського та Європи логічно спробувати спонукати Трампа про цей дух забути та повернутися до масштабної підтримки Києва та до тиску на РФ.
Європейці та Зеленський, напевно, докладуть максимум зусиль для досягнення поставленої мети, але для Трампа, у разі розвороту курсу, є чималі ризики, про які ми писали в окремому матеріалі.
У кого що, зрештою, вийде, побачимо в найближчі пару днів за підсумками саміту "Великої сімки".