Китайський Інститут фізики плазми Академії наук у Хефеї повідомив про завершення випробувань магнітної системи для утримання плазми проектованого термоядерного реактора нового покоління CFETR, який планують ввести в експлуатацію в районі 2030 року.
Йдеться про магніти двох типів: по-перше, магніти тороїдального поля, а по-друге, центральний соленоїд. Магніти тороїдального поля необхідні для створення магнітного поля, що утримує розпечену до 100 мільйонів градусів плазму всередині реактора. Загалом у реакторі CFETR буде шість таких магнітів із масою 582 тонни кожен. Центральний електромагніт-соленоїд потрібен для того, щоб створювати змінне магнітне поле, що породжує в плазмі реактора електричний струм, - по суті тут працює той самий принцип, що й у бездротових зарядках для мобільних телефонів.
Обидва типи магнітів є ключовими і, мабуть, найбільш складними з технологічної точки зору компонентами термоядерних реакторів, здатним виробляти і видавати аналог. який планують запустити у 2035-му році, також має реалізовувати виділення енергії, але її відбір та комерційне використання не передбачено, це планується реалізувати у наступному поколінні реакторів із робочою назвою DEMO.
Лінійка проектів ITER-DEMO реалізується міжнародним проектом у складі США, ЄС, Росії, Китаю, Індії, Японії, Канади, Південної Кореї, Австралії, Казахстану та інших країн.
Керований термоядерний синтез є давньою мрією енергетиків усього світу насамперед через практично невичерпні запаси термоядерного палива: з наявних на Землі запасів важкого ізотопу водню дейтерію можна виробити енергію, якої людству за нинішніх темпів енергоспоживання вистачить приблизно на 2005 рік.
Правда, сьогодні у всіх існуючих і проектованих термоядерних реакторах, включаючи CFETR, ITER та інші проекти, як паливо планують використовувати суміш дейтерію і ще важчого ізотопу водню тритію, який у природі не існує і який доводиться отримувати штучно, що робить його і енергію, що виробляється з нього, дуже дорогими.
Вивчаються можливості виробництва тритію з літію безпосередньо в термоядерних реакторах під час їх роботи і це один із ключових напрямів, який планують вивчати в рамках проекту ITER. Інший шлях - перехід до реакцій, для яких не потрібен тритій, на кшталт реакцій на чистому дейтерії або суміші дейтерію та гелію-3, але такі реакції вимагають істотно вищих температур і потужніших магнітних полів для утримання більш гарячої плазми.